У 2022 році кочові шукачі виявили на соляних рівнинах Малі в Сахарі незвичний рожевуватий камінь. Згодом з’ясувалося, що це метеорит Teghaza 001 — фрагмент первинної кори Марса віком близько 4,1 мільярда років. Про відкриття повідомляє видання Interesting Engineering.
Спершу дослідники припускали, що 800-грамовий зразок — звичайний шерготит, один із найпоширеніших типів відомих марсіанських метеоритів. Лише детальний аналіз показав, що це одна з найдавніших відомих порід Червоної планети, яка збереглася на Землі.
Найдавніша кора Марса і сліди води
Команда, що працює за підтримки NASA, встановила вік Teghaza 001 на рівні 4,1 мільярда років. Це означає, що метеорит сформувався в епоху, коли Марс був значно схожішим на Землю та мав активний водний цикл.
Мінеральний та ізотопний аналіз показав, що порода зазнала впливу підповерхневих вод приблизно в той самий час — близько 4,1 мільярда років тому. Це свідчить про набагато динамічніший ранній водний цикл Марса, ніж вважалося раніше, і про активну взаємодію води з корою планети.
Teghaza 001 відрізняється від інших рідкісних давніх марсіанських метеоритів, таких як ALH84001 чи «Black Beauty». Замість того, щоб складатися переважно з одного мінералу або бути сильно фрагментованим, він має складну вулканічну структуру з кількох мінералів. Один із рецензентів наукової роботи назвав його «Розетським каменем для Марса» через унікальну інформативність.
Як датували метеорит, не знищивши його
Щоб визначити вік зразка і водночас зберегти його, геохімік Франсуа Тіссо (Francois Tissot) з Каліфорнійського технологічного інституту застосував високоточний метод рубідій-стронцієвого датування безпосередньо на поверхні каменя.
Більшість традиційних методів вікового аналізу вимагають розчинення всієї породи в кислоті, що знищує унікальний зразок. У цьому випадку вчені сфокусувалися на мікроскопічних зернах циркону на ділянці, меншій за ніготь. Це дозволило отримати точні результати й водночас зберегти метеорит для подальших досліджень.
Хімічні «підписи» в породі підтвердили, що активний водний цикл змінював геологію Марса 4,1 мільярда років тому — в період, коли планета почала втрачати свою давню атмосферу в космос.
Другий автор роботи Лі Сейпер (Lee Saper) зазначає, що це перший зразок марсіанської кори з регіону, з якого раніше не було жодних фізичних порід. Він фіксує взаємодію води й каменю та, можливо, навіть відбиток атмосфери Марса в момент, коли планета втрачала воду.
Звідки на Марсі прилетів Teghaza 001
Щоб з’ясувати походження метеорита, науковці порівняли його мінеральний «відбиток» із даними дистанційного зондування з орбітального апарата NASA Mars Reconnaissance Orbiter. Так вдалося знайти 13 ділянок на Марсі, де мінералогія та хімічний склад відповідають Teghaza 001.
Найкраща відповідність вказує на сильно кратеровані південні височини Марса. Саме там, за версією дослідників, потужне космічне зіткнення колись вибило фрагмент кори в космос. Після тривалої міжпланетної подорожі цей уламок зрештою впав у піски Сахари, де й був знайдений.
Сьогодні рідкісний рожевий метеорит зберігається в наукових сховищах і змушує геологів переглядати уявлення про те, як швидко Марс охолонув, сформував континенти та втратив воду. Як підсумовує Ян Лю (Yang Liu) з Лабораторії реактивного руху NASA, дослідники лише почали «дряпати поверхню» того, що може розповісти цей камінь.
Результати дослідження опубліковано в журналі Science.