Вчені давно підозрювали, що мантія Місяця колись була вивернута навиворіт, але тепер вони знайшли цьому докази. Результати моделювання показують, що присутність і розташування щільних мінералів у гірській породі узгоджується з цією гравітаційною аномалією. Нове дослідження проливає світло на нестабільність надр Місяця і детально описує його еволюцію мільярди років тому.
Приблизно 4,5 млрд років тому в Землю врізалася невелика планета. Від удару розплавлена порода відлетіла вбік і почала обертатися навколо Землі, а потім затверділа і стала Місяцем. Хоча ми не маємо прямих доказів цього, наукова спільнота вважає цей варіант появи природного супутника Землі найімовірнішим. Зразки місячної породи, зібрані в минулому астронавтами NASA, підказали нові подробиці походження Місяця. Базальтова порода, наприклад, містила напрочуд високий відсоток титану. А супутникові знімки показали, що цих вулканічних каменів набагато більше на лівій частині поверхні Місяця.
Нова модель учених з Університету Арізони (США) пояснює, чому це так. Коли Місяць тільки сформувався, він був покритий океаном магми. Остигнувши, він утворив мантію і зовнішню кору. Однак під нею молодий Місяць був украй нестабільним. Комп’ютерна модель показала, що, найімовірніше, магма під корою кристалізувалася в щільні мінерали, зокрема, ільменіт, що містить титан і залізо. Оскільки важкі мінерали щільніші, ніж мантія, цей шар занурився глибше, в надра Місяця, де змішався з мантією і розплавився. А потім знову повернувся на поверхню разом із багатою на титан лавою.
“Наш Місяць буквально вивернувся назовні, – сказав Джефф Ендрюс-Ханна, співавтор дослідження. – Але фізичних свідчень, які проливали б світло на точну послідовність подій під час цієї важливої стадії місячної історії, було мало, а суперечок про подробиці того, що сталося, було багато”.
Під час дослідження вчені зрозуміли, що можуть використовувати гравітаційне поле Місяця, щоб створити карту розподілу ільменіту в місячній мантії. Результати моделювання підтверджують знімки, зроблені програмою дослідження гравітаційного поля і внутрішньої будови Місяця GRAIL. Зокрема, геологи визначили, що багатий ільменітом шар опустився понад 4,22 млрд років тому.