Дослідження виявило, що нейронна активність у романтичних партнерів синхронізується сильніше, ніж у друзів, особливо під час обробки емоцій.
Науковці з Китаю провели експеримент, який показав, що синхронізація на рівні мозкової активності та поведінки у романтичних партнерів є значно сильнішою порівняно з різностатевими друзями. Цей ефект особливо проявляється під час опрацювання негативних емоцій, таких як сум та гнів, на що вказують результати гіперсканування ЕЕГ. За допомогою цього методу дослідники змогли одночасно реєструвати мозкові сигнали двох осіб, коли вони переглядали емоційні відео, і оцінювати їхню емоційну реакцію.
Цікавим є те, що пари з нижчою якістю стосунків демонстрували вищу префронтальну синхронізацію мозкової активності, що суперечило початковим очікуванням дослідників. Автори висловили припущення, що ця компенсаторна синхронізація дозволяє парам з нижчою емоційною гармонією компенсувати її за рахунок підвищеної когнітивної взаємодії, яка контролюється префронтальною корою головного мозку. Зокрема, ця зона мозку відповідає за обробку складних соціальних сигналів та емоційних викликів.
Загалом результати експерименту підкреслюють, що різні типи стосунків – кохання і дружба – базуються на різних нейронних механізмах та функціях. Хоча деякі друзі можуть бути емоційно близькими, рівень їхньої синхронізації не досягає того ж рівня, що й у закоханих пар, особливо коли йдеться про реакції на емоційні подразники. Проте, як зазначають автори дослідження, ці закономірності потребують подальшого вивчення на більш різноманітних вибірках.