З початку 2016 року зібрана НАСА Команда визначення наукової мети була зайнята складанням плану по відправленню роботизованого зонда на Європу, крижаний місяць Юпітера, який знаходиться на відстані 627 млн км від Землі. 7 лютого команда озвучила свою першу доповідь для НАСА, описавши в деталях свої рекомендації для майбутньої місії, яка буде шукати життя на Європі, пробурившись до підземного океану. Команда сподівається запустити апарат вже до 2031 року.
Проект не треба плутати з місією підлету до Європи, яку NASA запланувало на початок 2020-х років. Підліт буде відігравати важливу роль для пізнішої «посадкової» місії, так як під час нього камери розвідають шлейфи газу або тріщини, які вказують на те, що з-під поверхні Європи виходить матеріал. Пізніше посадковий модуль відвідає ці місця, щоб забрати зразки.
Розуміння структури поверхні Європи і того, що під нею знаходиться, допоможе дослідникам планувати майбутні посадочні місії на небесне тіло.
Перший надійний доказ існування підземного океану на Європі надійшло від місії «Галілео» НАСА, яка досліджувала Юпітер і його місяці в кінці 1990-х років. Але ніхто ніколи не забирав зразків з самого океану, який похований під шаром льоду товщиною 19-27 км. Океан, що складається з рідкої води і невідомої кількості солі, досягає глибини 100 км.
Команда визначення наукової мети разом з інженерами НАСА розробила апарат, який зможе пробурити 10 см льодяної кірки. Так можна буде отримати зразки, які проаналізують на предмет наявності ознак життя.
Якщо посадковий апарат впорається із завданням, майбутні місії на Європу будуть бурити ще глибше і, можливо, навіть досягнуть підземного океану. Команда рекомендує, щоб крім бура або різака для добування зразків, апарат також був обладнаний системою камер зовнішнього спостереження, інструментами для аналізу хімічного складу крижаної кірки Європи і приладами для моніторингу геологічної активності, наприклад, сейсмостетоскопом.