Американське космічне агентство планує ще до кінця нинішнього десятиліття відправити два нових апарати до «колишньої населеної» планеті.
Вважається, що колись Венера була досить комфортною, помірною і вологою планетою, багато в чому схожою на нашу Землю. Однак надра її влаштовані інакше: там немає ні повноцінної тектоніки плит, ні магнітосфери. Швидше за все, саме ці відмінності привели Венеру до зовсім іншої долі: планета втратила воду, а потужний парниковий ефект розігрів її до температур, що досягають 400 ° С. Активні вулкани зробили атмосферу щільною, з тиском майже в сотню земних атмосфер, наповнили її сіркою та іншими отруйними газами.
Сьогодні цей світ став вкрай негостинним, і в космонавтиці Венера користується куди меншою увагою, ніж Марс. Ліченим апаратам – ще радянського часу – вдавалося опуститися на її поверхню і вижити хоча б кілька хвилин. А остання з орбітальних місій побувала там ще в 1994-му. Але тим знаменним недавнє оголошення NASA. В рамках чергового етапу програми з дослідження планет Сонячної системи в агентстві вибрали відразу два венеріанських проєкти.
Понад рік тому керівництво NASA визначило чотири міссіі- «фіналістки» для підтримки в рамках програми Discovery. Серед них – проєкти відправки невеликих далеких зондів до супутників Юпітера і Нептуна. Однак вибір в підсумку зупинився на парі конкурентів – проєктах для вивчення Венери, які отримають фінансування і повинні бути запущені між 2028 і 2030 роком.
Місія DAVINCI + використовує апарат, що спускається, який зможе знизитися в атмосферу Венери. Він проведе точні вимірювання вмісту благородних газів і інших речовин, щоб краще зрозуміти, що трапилося з місцевою атмосферою. Крім того, зонд спробує провести зйомку поверхні в пошуках свідчень існування континентів – це дозволить, нарешті, з’ясувати, чи була на Венері коли-небудь тектоніка плит. Проєкт DAVINCI + реалізує команда Джеймса Гервіна (James Garvin) з Годдардівського центру космічних польотів NASA.
Місія VERITAS націлена на топографічні дослідження планети. Орбітальний апарат, обладнаний радаром з синтетичною апертурою, зможе заглянути крізь щільні хмари Венери й вперше складе тривимірну карту майже всієї її поверхні. Крім того, він зможе реєструвати інфрачервоне випромінювання поверхні, по якому можна встановити її мінеральний склад і дізнатися, чи продовжується там активний вулканізм. Проєкт створює Сюзанна Смрекар (Suzanne Smrekar) з Лабораторії реактивного руху (JPL) NASA. ІЧ-спектрограф нададуть фахівці Німецького центру авіації та космонавтики (DLR), деякі інші компоненти – колеги з Італії та Франції.
Натхнення: naked-science.ru