Земля

Наслідки середньовічної чуми визначили з допомогою дерев

Вивчивши понад 1000 давніх сосен, вчені змогли виявити тривалий період спаду людської активності у Південній Європі в 15-16 століттях, який став результатом епідемії чуми, а також періоду соціальної та політичної нестабільності, що послідував за нею

Jirka Dl, CC BY-SA 3.0

Альпійські сосни, які здатні прожити понад 1000 років, давно використовуються вченими для вивчення історії клімату — зростання дерев чутливе до температурних змін, і зміни клімату можна відстежити по річним кільцям. Але тепер команда дослідників з декількох європейських університетів вирішила за допомогою цих сосен з’ясувати, якими були наслідки епідемії чуми, що уразила Європу в середині 14 століття.

Провівши аналіз 1146 дерев з Південної Європи, вчені виявили, що після епідемії чуми та періоду політичної та соціальної нестабільності, що послідував за нею, розпочався активний ріст лісів та припинення використання пасовищ, які до цього декілька століть служили людям як одного з основних джерел видобутку їжі. Пік зростання припав на кінець 15 — початок 16 століття, що говорить про тривале призупинення або повне припинення сільськогосподарської діяльності, що тривала кілька десятиліть.

Більш того, як встановили вчені, між депопуляцією і початком росту дерев, який стався внаслідок чуми, був часовий лаг приблизно у 50 років, необхідний, зокрема, для відновлення ґрунту. Для порівняння було використано аналогічне відновлення соснових лісів, яке стало результатом урбанізації та припинення традиційного сільського господарства в середині минулого століття.

Автори дослідження відзначають, що повного відновлення господарської діяльності в Південній Європі не спостерігалося аж до 1600 року, і це говорить про більш серйозні наслідки епідемії, ніж вважалося раніше, хоча в деяких регіонах, щонайменше в Альпах і центральної Франції, в 16 столітті людська активність все ж відновилася до колишнього рівня.

Натхнення: www.popmech.ru

Кнопка «Наверх»
Закрыть