Восени 2018 року японський зонд “Хаябуса-2” скинув на астероїд Рюгу перші в історії людства астероїдні ровери. У вересні це була пара апаратів під загальною назвою MINERVA-II-1, а 3 жовтня – ровер MASCOT.
Тепер вчені проаналізували знімки, отримані апаратом MASCOT. Нові дані пролили світло на походження небесного тіла, але принесли й нові загадки.
Подробиці викладено в науковій статті, опублікованій в журналі Science.
Нагадаємо коротко характеристики місії MASCOT. Цей ровер має скромні габарити 30 x 30 x 20 сантиметрів і масу близько 10 кілограмів. Він несе на борту кілька наукових інструментів, у тому числі ширококутну камеру.
3 жовтня 2018 року ровер відокремився від “Хаябуси-2” на висоті 41 метр над поверхнею астероїда. Гравітація Рюгу в 66,5 тисячі разів слабше земної, тому вільне падіння апарату зайняло шість хвилин. Після удару об ґрунт MASCOT, як і було передбачено інженерами, відскочив, піднявшись на 17 метрів (!), потім знову впав і знову відскочив. Після серії таких “стрибків” він, нарешті, залишився на поверхні небесного тіла. До речі, пересувався по Рюгу він теж “стрибками”.
Астрономи проаналізували знімки, зроблені ровером під час падіння і роботи на поверхні.
Фото Jaumann et al., Science (2019).
Апарат пропрацював 17 годин, перш ніж розрядилися його акумулятори. За цей час він зробив безліч знімків, в нічний час освітлюючи поверхню астероїда кольоровими світлодіодами.
На фотографіях видно, що Рюгу вкритий камінням розміром від дециметра до метра. Ці “кругляки” діляться на два види. Камені першого типу світлі, з гладкою поверхнею і гострими краями. Другого типу – темні, з рельєфною поверхнею, яку автори порівнюють з кольоровою капустою.
Таке розмаїття заінтригувало вчених.
Наявність двох типів каменів вказує на бурхливе минуле Рюгу.
Фото Jaumann et al., Science (2019).
Як вважають дослідники, астероїд міг утворитися з уламків двох тіл, що зіткнулися. Інший варіант полягає в тому, що зіткнення випробував сам Рюгу. Високі температури і тиску, створені катастрофою, могли породити два типи матеріалу.
У темних каменів зустрічаються сині і червоні вкраплення розміром близько міліметра. Як з’ясували вчені, за складом ці гранули близькі до вуглецевого хондрита – метеоритів, у майже незмінному вигляді зберігає речовину, з якої утворилася Сонячна система.
Світлі вкраплення в каменях близькі за складом до вуглецевого хондрита.
Фото Jaumann et al., Science (2019).
Справжньою загадкою виявилося відсутність на поверхні пилу. Астрономи очікували, що за мільярди років бомбардування дрібними метеоритами і космічних перепадів температур на Рюгу збереться чимало пилу, але не виявили на знімках жодних її слідів.
Куди подівся пил, поки не зрозуміло. Він міг бути вбитий в пори поверхні астероїда під час падіння великих тіл або викинутий в космос електростатичними силами. Не виключено також, що колись по Рюгу текла вода, яка змила накопичений до того часу пил. Втім, “хондритові” вкраплення говорять про те, що масштабного контакту з вологою у астероїда, швидше за все, не було.