Нове дослідження показало, що характерні «серпоподібні» вирости на голові двох груп трилобітів — харпетид і тринуклеїд — виникли незалежно одна від одної в процесі паралельної еволюції.
Трилобіти — це давні членистоногі, які процвітали в морях палеозойської ери та мали велику різноманітність форм і розмірів. Деякі з них, зокрема представники груп Harpetida і Trinucleioidea, мали плоскі, широкі вирости на голові, що надавали їм характерного вигляду, схожого на серп або тапок. Хоча їхня точна функція залишається незрозумілою, нове дослідження, опубліковане в журналі Journal of Paleontology, доводить, що ці «серпи» розвинулися незалежно в обох групах трилобітів.
Ці групи з’явилися в палеонтологічних записах наприкінці кембрійського періоду і мали спільні риси: крім «серпа», вони були невеликих або середніх розмірів, з куполоподібною головою (цефалоном), піднятим грудним відділом (тораксом) і маленькими очима. Протягом тривалого часу палеонтологи вважали, що ці групи походять від спільного предка, який мав схожу морфологію.
Аналіз еволюційних зв’язків цих трилобітів виявив, що спільного предка з «серпоподібним» виростом у них не було. Вони пройшли паралельну еволюцію, розвиваючи схожі адаптації для вирішення подібних екологічних завдань, ймовірно, пов’язаних із проціджуванням частинок їжі або полегшенням руху по дну океану. Це підтверджує гіпотезу, що обидві групи трилобітів еволюціонували в подібних умовах і зайняли подібні екологічні ніші.
Цей приклад паралельної еволюції підкреслює, наскільки схожі еволюційні процеси можуть розвиватися в різних групах тварин, коли вони стикаються зі схожими викликами в середовищі проживання.