Дослідники описали стародавні види винограду, що поширилися Землею від 60 до 19 млн років після вимирання динозаврів.
Дослідники виявили викопне насіння винограду віком від 60 до 19 млн років у Колумбії, Панамі та Перу. Один із нових видів – найраніший відомий приклад рослин із сімейства виноградних у Західній півкулі. Викопне насіння допомагає показати, як сімейство виноградних поширювалося в роки після смерті динозаврів.
Найбільш ранні відомі скам’янілості виноградних кісточок раніше виявили в Індії – їм 66 млн років. Знахідки із Західної півкулі всього на кілька мільйонів років молодші. Це вказує на швидке поширення рослини по Землі після зникнення гігантських плазунів юрського та крейдяного періодів.
Найдавніша викопна насінина винограду: фотографія та реконструкція. Фотографії: Fabiany Herrera; зображення: Pollyanna von Knorring
Палеонтологи вважають, що саме зникнення динозаврів вплинуло на поширення винограду світом. Учені висунули гіпотезу, що великі тварини впливали на екосистеми, в яких вони жили. Тож їхнє зникнення також змінило ліси на планеті: вони стали більш густими, з ярусами дерев, що утворюють підлісок і полог.
Ці густі ліси надали можливість для появи нових рослин. У літописі викопних у цю епоху дослідники виявили більше рослин, що нагадують ліани, подібних до винограду. Крім того, диверсифікація птахів і ссавців у роки після масового вимирання, можливо, також сприяла поширенню насіння винограду.
Найдавнішу насінину винограду в Західній півкулі виявили в породі віком 60 млн років. Це крихітне насіння, але вчені змогли ідентифікувати його на основі особливої форми, розміру та інших морфологічних ознак. У лабораторії палеонтологи провели КТ-сканування, показавши його внутрішню структуру, яка підтвердила припущення.