Японські вчені з’ясували, що частота і сила землетрусів збільшуються під час повного місяця і нового місяця, коли приливні сили Місяця найбільше діють на Землю.
Місяць, Земля і Сонце обертаються одне навколо одного не по ідеально кругових орбітах, постійно зближуючись і віддаляючись один від одного. Продуктом цих коливань є так звані приливні сили, які, приміром, “витягують” атмосферу і океани Землі у бік Місяця, що створює припливи і відливи. Схожі процеси в надрах супутників планет-гігантів розігрівають їх породи. Це дозволяє океанам з рідкої води існувати під льодами Енцелада, супутника Сатурна, і Європи, супутника Юпітера.
Сатоші Іде (Satoshi Ide) з університету Токіо (Японія) і його колеги показали, що приливні сили дійсно впливають на поведінку надр Землі, посилюючи землетрусу під час повнолуння і молодиків, вивчивши те, як Місяць міг вплинути на найбільші землетруси останніх 10-15 років. У їх число увійшли поштовхи на Суматрі в 2004 році, землетрус в центральному Чилі в 2010 році і землетрус в префектурі Тохоку в 2011 році.
Як припустили вчені, тяжіння Місяця в більшій мірі впливає на поведінку та властивості не приповерхневих порід кори, а більш глибинних її шарів, де накопичується тектонічна напруга. Притягаючи породи Землі слабкіше або сильніше, Місяць змінює тиск в породах, що знаходяться на цьому рівні, завдяки чому сила землетрусів, що виникають при вивільненні цієї напруги, може бути або ослаблена, або посилена.
Керуючись цією ідеєю, Іду і його колеги вивчили те, як змінювався тиск в надрах Землі в околицях Суматри, східної Японії і Чилі за місяць до того, як там виникали землетруси, і зіставили ці дані з циклами Місяця.
Як виявилося, за день до всіх цих подій відбувалося або повня чи молодик, коли, як пояснюють геологи, спостерігається максимально високий “місячний тиск” на глибинні надра Землі. Схожа залежність, як показав подальший аналіз даних, була характерна і для менш катастрофічних землетрусів – чим вище була сила землетрусу, тим частіше воно відбувалося в момент найбільш сильної дії тяжіння Місяця.
Наприклад, розрахунки японських дослідників показують, що потенційний землетрус з магнітудою 5,5 міг бути посилений до “реальної” магнітуди у 8, якщо він траплявся під час повного місяця або молодика.
Подібне відкриття, на думку Іде і його колег, можна використовувати для визначення сили землетрусу в момент появи перших поштовхів, орієнтуючись на те, як напружені породи на великих глибинах і як сильно на них впливає Місяць у поточний момент часу. Це допоможе робити більш точні прогнози і рятувати життя потенційних жертв таких катастроф.