Чому викиди вуглекислого газу під час глобального локдауна скорочуються мало? На думку деяких дослідників, відповідь криється в тому, які саме сектори економіки зупинилися і наскільки саме.
Понад чотири мільярди людей на нашій планеті перебувають в режимі локдауна, читай — карантину, з-за пандемії коронавіруса. Проте виділення СО2, однак, знизилося незначно, пише журнал Scientifiс American. Як відзначають вчені, завдяки самоізоляції викиди до 2020 року скоротяться більше ніж на 5%, що є найбільшим щорічним скороченням за всю історію спостережень. Але навіть таке значне зниження виявляється нижче 7,6%, тобто до рівня, який вчені-кліматологи вважають за необхідне, щоб зупинити підвищення глобальної температури на Землі на критичні 1,5 градуса. Причому знижуватися викиди СО2 повинні на 7,6% щорічно протягом наступних десяти років!
Якщо режим карантину продовжиться протягом всього року, то рівень викидів перевищить прогнози. Як зазначається у статті, економіки світу вже починають відновлюватися. Наприклад, в лютому в Китаї викиди скоротилися на 25%, але потім вони стали повертатися до вихідних значень. У США в період між 15 березня і 14 квітня викиди скоротилися на 15-20%. Але навіть враховуючи ці показники, аналітики вважають, що економіка у другій половині року відновиться і викиди знову повернуться на колишній рівень. І навіть якщо викиди протягом року скоротяться на 25%, то інші три чверті вуглекислого газу та шкідливих домішок нікуди не зникнуть.
Нафта і вугілля — як головні джерела викидів СО2
Результатом нинішньої пандемії стало різке падіння попиту на нафту, і все ж світова економіка продовжує споживати багато чорного золота. Згідно з одним з прогнозів, у другому кварталі 2020 року світова економіка буде споживати 76,1 мільйона барелів нафти в добу (у 2018 році цей показник за рік склав 99,8 млн барелів на добу). Кому ж потрібно все це сировина?
По-перше, попит на бензин і авіапаливо різко знизився, але не зник повністю. Наприклад, а останні чотири тижні американські переробники відправили на ринок в середньому 5,5 млн. барелів бензину. Попит на дизельне паливо знизився, але втрати були обмежені завдяки стійкості вантажних морських перевезень. Міжнародне енергетичне агентство очікує, що попит на дизельне паливо в 2020 році знизиться всього на 7% у порівнянні з попереднім роком.
Існують ще і продукти нафтохімії, які зачепили кризою нерівномірно. Обсяг пластмас, що використовуються у виробництві автомобілів, знижується, але кількість пластмаси, використовуваної для пакування харчових продуктів, навпаки, зростає: автомобілі і літаки можуть залишатися на стоянках, але споживання нафти це не заважає.
За словами Хаузера, ця криза показує, наскільки складною буде декарбонізація економіки винятково за допомогою корекції поведінки. Індивідуальні рішення про те, щоб не їздити чи не літати, забезпечують лише обмежене скорочення викидів, але не особливо впливають на нього.
За оцінками Глобального вуглецевого проєкту, викиди в 2019 році зросли на 0,6%, досягнувши в цілому 36,8 гігатонни. Перевезення склали близько 20% від загального обсягу викидів, а автомобільні перевезення — близько половини цієї частки. Наземні автомобільні перевезення знизилися на 54% у Великобританії, на 36% у Сполучених Штатах та на 19% у Китаї. Але одночасно у Китаї викиди від використання вугілля (7,3 гігатонни) перевищують всі світові транспортні викиди, за винятком міжнародних авіа та морських перевезень. Згідно з Карбон Бріф, видобуток вугілля в Китаї в лютому скоротився, але в березні він почав відновлюватися. А всього на частку вугільного палива припадає 40% всіх викидів СО2 в світі.
Є й цікаві дані по Індії, які показують, що вироблення енергії на вугільних електростанціях в цій країні знизилася і коливаються на рівні близько 1,9 гігават-годин, у порівнянні з 2,3 ГВт-год 24 березня — в день, коли країна була переведена в режим локдауна. З усім тим, з понеділка по середу на вугілля припадало приблизно дві третини вироблення електроенергії. За даними Глобального вуглецевого проєкту, кількість використовуваного вугілля в Індії в 2019 році склало 1,7 гігатонни у порівнянні з 1,1 і 0,8 гігатонни в США і Європі відповідно.
«Існує величезна кількість технологій, необхідних для забезпечення декарбонізації, яку так хоче весь світ, а на те, що зараз відбувається з кліматом, в основному впливають тільки Китай і Індія. Тому жертвувати економічним зростанням заради скорочення викидів, немає ніякого бажання», — говорить директор американського Інституту клімату та енергії Зік Хаусфатер.
Натхнення: www.popmech.ru