Пропозиція NASA: найкраще місце для першої марсіанської колонії

Астрономи за допомогою Дуже великого телескопа ESO знайшли гігантський екосупутник масою не менше Юпітера, що обертається навколо коричневого карлика в системі CD-35 2722. Якщо відкриття підтвердять, це може стати першою відомою місяцеподібною структурою за межами Сонячної системи.

Астрономи знайшли одразу три активні надмасивні чорні діри в галактиці J0148-4214 на відстані понад 12,5 млрд світлових років. Дві з них розділяє лише 620 світлових років, і вони мають злитися в одну.

Астрономи виявили надщільне ядро в хмарі «Яйце дракона» з великим запасом холодного газу й пилу, але без явних слідів молодої зорі. Це допоможе перевірити теорії формування масивних світил.

Рідкісні місячні метеорити, що падають на Землю з усіх регіонів Місяця, дають більш репрезентативну картину його будови, ніж зразки місій Apollo.

У Саудівській Аравії на майданчику АльУла Манара встановили два детектори LaserSETI. Вони стали першим вузлом цієї мережі в Азії й цілодобово стежать за небом у пошуках лазерних сигналів від інших цивілізацій.

Сейсмічні дані апарата InSight показали, що під каньйоном Марінерів на Марсі стався зсув порід уздовж давнього розлому. Це свідчить, що регіон лишається тектонічно активним.

Марсохід NASA Perseverance подолав найбільшу відстань на іншому світі, перевершивши Opportunity, і понад 90% шляху проїхав завдяки системі автопілоту.

Астрономи з’ясували, що дивне радіоджерело «Скрипковий ключ» за пиловим диском Чумацького Шляху є слідом давнього спалаху чорної діри в масивному скупченні галактик.

США планують розгорнути ядерний реактор на поверхні Місяця до 2030 року, щоб забезпечити енергією майбутні місячні бази. Експерт пояснює ризики та переваги.

Нові файли Пентагону описують чорний трикутний об’єкт, що рухався зі швидкістю до 2900 км/год біля чутливого об’єкта США без шуму й теплового сліду.

Аналіз світла від близько 100 тисяч квазарів показав кореляцію між швидкістю надмасивних чорних дір і пиловим затемненням, що узгоджується з теорією їх «відскоку» після злиття. Результати ще потребують підтвердження.

Ракета Falcon 9 від SpaceX під час ранкового запуску утворила в небі світну «медузу», а на МКС відправила нові сонячні панелі та медичні експерименти.

Спостереження за активною галактикою 3C 120 показали, що її надмасивна чорна діра має подвійний акреційний диск. Внутрішній гарячий диск дає магнітні поля, потрібні для запуску релятивістських джетів.

Кільця навколосонячного об’єкта Харікло змінюються по‑різному: внутрішнє кільце стає непрозорішим, а зовнішнє — прозорішим. Це кидає виклик уявленням про стабільність таких систем.

Тестова камера ComCam обсерваторії Віри Рубін за сім тижнів роботи зібрала 16 тисяч експозицій і створила детальне зображення туманності Чайка на відстані 3700 світлових років.

Команда Ерін Кари в МІТ розвиває метод рентгенівського відлуння, щоб досліджувати корони та диски навколо надмасивних чорних дір і їхній вплив на галактики.

У віддаленій частині Чумацького Шляху знайшли радіоджерело VT J1906+0849, яке вже десятиліттями яскраво світиться й змінюється за абсолютно нетиповим сценарієм.

Аналіз 2884 наднових типу Ia показав, що темна енергія, яка прискорює розширення Всесвіту, може змінюватися з часом, кидаючи виклик стандартній космологічній моделі.

Аналіз близько 100 тисяч квазарів показав статистичний зв’язок між швидкістю надмасивних чорних дір і кількістю пилу, що їх приховує. Це узгоджується з гіпотезою про «відскок» чорних дір після злиття.

Астрономи детально роздивилися диск Гомеса, прозваний космічним гамбургером, і побачили шари газу й пилу, з яких формується масивний газовий гігант.

Апарат Solar Orbiter випадково пролетів крізь гігантський магнітний «злам» у сонячному вітрі й уперше простежив його походження до гарячої корони Сонця.

Стартап Inversion, заснований колишніми інженерами SpaceX та ABL Space, отримав контракт NASA на відпрацювання аерозахоплення за допомогою апарата Arc в атмосфері Землі.

Теоретична модель припускає, що розпад важких нейтрино в ранньому Всесвіті міг зсунути баланс між матерією та антиматерією на користь матерії.

Астрономи за даними Gaia простежили історію формування товстого й тонкого дисків Чумацького Шляху. Вони виявили різкий перелом у їх еволюції близько 10,8 млрд років тому.

Розрахунки показують, що в межах 50 світлових років від Сонця можуть бути ізольовані чорні діри зоряних мас. Пошук у даних Gaia та інших оглядів поки не дав підтверджень.

Космічний телескоп Джеймса Вебба зазирнув усередину туманності NGC 7129 у сузір’ї Цефея та виявив понад сотню дуже молодих зірок віком менше мільйона років.

Астрофізики простежили, як стрічки спалаху на Сонці розпадаються на безліч фрагментів і вивільняють енергію ривками. Це дає новий спосіб «бачити» приховані процеси в короні.

Спостереження за допомогою JWST показали, що газ у мініспіралі біля надмасивної чорної діри Стрілець A* містить приблизно у 1,8 раза більше металів, ніж Сонце.

Японська місія MMX успішно стартувала до Марса й супутника Фобоса. У 2030 році апарат має зібрати щонайменше 10 грамів ґрунту й доставити їх на Землю.

Японські та міжнародні дослідники змоделювали, де на ранньому Марсі дощі могли приносити формальдегід — ключову передбіотичну молекулу. Це допоможе обирати місця посадки для пошуку слідів давнього життя.