Експерименти з добровольцями показали, що незнайомі слова з перекладом, які ми чуємо уві сні, відкладаються в пам’яті. На жаль, ефект виявився зовсім незначним і навряд чи дозволить без зусиль вивчити іноземну мову.
Існує “міська легенда” про те, що уві сні можна вчитися швидше і ефективніше звичайного, головне — робити це правильно. Вчені ставляться до таких заяв досить скептично, хоча існують певні свідчення того, що мозок дійсно здатний обробляти і зберігати інформацію, отриману в певній фазі сну. Щоб перевірити це, дослідники з Бернського університету провели незвичайні експерименти на добровольцях. Їх результати представлені в онлайн-бібліотеці препринтів bioRxiv.
З точки зору навчання головний інтерес привертає повільно хвильовий (глибокий) сон — точніше кажучи, його перша фаза, під час якої в мозку чергуються короткі хвилі активності, піки і спади, що тривають близько 30 секунд. Флавіо Шмідіг (Flavio Schmidig) і його колеги розробили алгоритм, який за даними електроенцефалографа пророкує точне настання наступного піку і спаду мозкових хвиль. Цей алгоритм використовували для експериментів на 30 добровольцях (носіях німецької мови), що спали в лабораторії.
Волонтерам програвали короткі, двоскладові слова: в одне вухо — німецькою, а в інше — в умовному «перекладі». Такий “переклад” являв собою випадковий набір складів, не існуючих в реальності, щоб виключити випадковий вплив минулого знайомства учасників з іноземними мовами. Одна половина добровольців чула ці слова в моменти піків мозкової активності, а друга — в періоди спаду. В цілому вони вислуховували по 27 слів, що відносяться до трьох категорій понять — тварини, місця і інструменти. Кожне слово програвалося чотири рази.
Ефективність такого навчання перевіряли через 12 годин. Добровольцям знову програвали “перекладене” слово і просили віднести його до однієї з трьох категорій. Зрозуміло, що при випадковій відповіді ймовірність правильного вибору становить близько 33 відсотків, і саме такий результат продемонструвала група, яка чула слова уві сні в періоди піків активності мозку. У другій групі показник виявився трохи вище-37 відсотків, що майже не відрізняється від випадкового. Однак коли вчені повторили перевірку через 24 години, ця група продемонструвала кращі результати — 41 відсоток правильних відповідей.
Статистичний аналіз підтвердив, що це не може бути простою випадковістю. Вчені зробили висновок, що при програванні слів в моменти коротких спадів хвиль мозкової активності в початковий період глибокого сну деяке запам’ятовування дійсно відбувається. Однак цей ефект можна в кращому випадку назвати досить помірним. Він швидше демонструє сам факт здатності мозку вловлювати і зберігати нову інформацію в такі моменти сну і навряд чи стане серйозною підмогою в навчанні.