При дослідженні за допомогою роботів дна в центрі Тихого океану вчені змогли підняти на поверхню і описати представників до 39 раніше невідомих видів великих тварин.
Морський огірок Psychropotes verrucicaudatus / © deepccz expedition, NOAA
Дно Світового океану як і раніше залишається слабо вивченим, це стосується і його живих мешканців. Крім наукової цінності, опис фауни абісалі (тобто ділянок дна на глибині понад три кілометри) іноді має природоохоронне значення. Саме так було у випадку дослідження, результати якого опубліковані міжнародною командою вчених у журналі ZooKeys.
Регіоном вивчення стала зона розлому Кларіон-Кліппертон, розташована посеред Тихого океану. Незважаючи на глибину понад три кілометри, там передбачається видобуток корисних копалин, у тому числі так званих нодулів (дрібних округлих утворень), що являють собою поліметалічні руди. З них можна отримувати нікель, мідь, кобальт та інші метали.
У зв’язку з цим потрібна була екологічна експертиза-оцінка місцевого біорізноманіття — яку слід враховувати при бурових роботах. Незважаючи на великий інтерес зоологів до зони Кларіон-Кліппертон, місцева живність як і раніше здебільшого не вивчена. Це зайвий раз довів “улов” підводних керованих роботів: серед 55 піднятих з їх допомогою зразків до 39 можуть належати раніше неописаним видам — точне число ще належить з’ясувати.
Анемона Metridioidea sp. / © DeepCCZ expedition, NOAA
Для цього біологи використовують генетичний аналіз, в тому числі метод ДНК-баркодування — вивчення невеликих ділянок геному, за якими можна розрізнити навіть близькі види.
Всі виявлені і підняті на поверхню для аналізу ДНК тварини проживали на глибині більше трьох кілометрів, серед них 36 — глибше 4800 метрів. Це так звана бентосна мегафауна – донні тварини порівняно великих розмірів (більше двох сантиметрів). Серед них є кільчасті черви, сидячі ракоподібні, штрикаючі, різні голкошкірі, включаючи офіур і морських лілій, губки і багато інших. У статті з їх фото зібрана ціла барвиста галерея.
Морський огірок Psychropotes longicauda / © deepccz expedition
“Це дослідження важливе не тільки тому, що ми виявили безліч передбачуваних нових видів, але й тому, що раніше зразки мегафауни вивчали виключно з фотографій. Однак без ДНК і укладеної в ній інформації ми просто не можемо точно визначити тварин і порахувати, скільки перед нами видів», — поділився доктор Гвадалупе Брібієска-Контрерас (Guadalupe Bribiesca-Contreras), один з авторів дослідження.
Вчені також відзначили, що їм попалося несподівано багато великих тварин. Велика кількість істот розміром в міліметри в цій області вже було описано, але мегафауну просто не вдавалося толком зібрати.