Самотність збільшує ризик розвитку деменції на 31%, що підтверджують результати нового дослідження, проведеного вченими Лімерикського університету, Ірландія.
Дослідження Лімерикського університету виявило, що тривала самотність має серйозні наслідки для когнітивного здоров’я людей похилого віку. Аналізуючи дані понад 600 000 осіб зі всього світу, дослідники встановили, що самотність підвищує ризик розвитку будь-якої форми деменції на 31%, а також збільшує ймовірність когнітивних порушень на 15%. Ці дані вкотре підтверджують негативний вплив ізоляції на здоров’я мозку і показують, що самотність є суттєвим фактором ризику розвитку неврологічних захворювань.
Співавтор дослідження, доктор Парік Суільябхайн, зазначив, що результати дослідження є надзвичайно важливими для розуміння деменції, зокрема її причин та факторів ризику. За його словами, самотність слід розглядати як критично важливий фактор, що впливає на розвиток не лише когнітивних порушень, але й таких важких захворювань, як судинна деменція та хвороба Альцгеймера. Науковець також наголосив на необхідності глибшого дослідження взаємозв’язку між самотністю та тривалістю життя, оскільки це може мати серйозні наслідки для майбутнього здоров’я людей у всьому світі.
Дослідження самотності також стало предметом уваги в США, де генеральний хірург доктор Вівек Мурті назвав проблему самотності «епідемією», яка має потужний негативний вплив на фізичне та психічне здоров’я. Вже добре відомо, що ізоляція та самотність впливають на серцево-судинні захворювання, і нові дані лише підтверджують, що деменція також є одним із наслідків цього соціального явища.
Співавторка дослідження, докторка Мартіна Лучетті з Державного університету Флориди, підкреслила важливий момент: самотність — це фактор ризику, який можна змінити. Це відкриває можливості для розробки профілактичних заходів, спрямованих на зменшення ізоляції літніх людей та покращення їхнього психічного та когнітивного здоров’я. За її словами, існують різні типи самотності та причини її виникнення, що по-різному впливають на розвиток когнітивних симптомів у людей, які страждають на деменцію. Це дозволяє підходити до профілактики деменції більш індивідуально, враховуючи соціальні та психологічні аспекти життя кожної людини.
З огляду на те, що самотність — це фактор, який можна змінити, це дослідження відкриває нові можливості для профілактики деменції та когнітивних порушень через соціальні програми, спрямовані на боротьбу із самотністю та ізоляцією серед літніх людей. Тривалі соціальні взаємодії можуть мати вирішальне значення для збереження когнітивного здоров’я на пізніх етапах життя.