Саргасові водорості, колись відомі як мешканці оліготрофних («бідних на поживні речовини») вод Саргасового моря, сьогодні стали глобальною екологічною проблемою, формуючи масивний Великий атлантичний пояс саргасуму (GASB), що простягається від Західної Африки до Мексиканської затоки.
Швидкість росту та лімітуючі фактори
Експерименти 1980-х років показали, що Sargassum natans і Sargassum fluitans здатні подвоювати біомасу всього за 11 днів у збагачених поживними речовинами неритових водах. Ключовим обмежуючим фактором виявився фосфор, хоча азот також суттєво впливає на продуктивність. З того часу вміст азоту в саргассумі зріс більш ніж на 50%, тоді як вміст фосфору зменшився. Це призвело до різкого підвищення співвідношення N:P, що вказує на зовнішнє антропогенне джерело поживних речовин.
«Ці зміни відображають перехід від природних океанічних джерел… до наземних стоків і атмосферних осадів», – пояснює Брайан Лапуант (FAU Harbor Branch).
Роль Амазонки та океанічної циркуляції
Відтік поживних речовин з басейну Амазонки, особливо під час паводків, стимулює формування масових цвітінь саргасуму. Екстремальні кліматичні події, як-от негативна фаза Північноатлантичного коливання 2009–2010 рр., могли сприяти переміщенню саргасуму з північних широт у тропічну Атлантику. Водночас генетичні дані свідчать, що деякі популяції, зокрема S. natans var. wingei, вже існували там до 2011 р., що ставить під сумнів сценарій виключно «міграційного» походження GASB.
Дослідники виявили, що навіть у водах із низьким вмістом поживних речовин саргасум зберігає продуктивність завдяки внутрішній рециркуляції – виділенню метаболітів морськими організмами та розщепленню органічної речовини мікробами. Це створює локальні «гарячі точки» поживних ресурсів, які підтримують розростання водоростей у відкритому океані.
Наслідки для екосистем і людей
З моменту першого спостереження у 2011 році пояс формується майже щороку (крім 2013 р.), досягаючи у травні 2023 р. рекордної біомаси у 37,5 млн тонн (плюс 7,3 млн тонн постійної біомаси у Саргасовому морі). Масові викиди саргасуму спричиняють екологічні та соціально-економічні проблеми: від масової загибелі риби й витратних очищень пляжів до збоїв у роботі інфраструктури, включаючи енергетичні об’єкти.
«Поширення саргасуму – це не просто екологічна цікавинка, воно має реальний вплив на прибережні громади», – наголошує Лапуант.
Сучасний аналіз, опублікований у журналі Harmful Algae, демонструє, що антропогенне забруднення поживними речовинами у поєднанні з океанічною циркуляцією є рушійними силами безпрецедентного розростання саргасуму. Це підкреслює необхідність міжнародного моніторингу та управління стоками, особливо у басейнах великих річок.