Вчені повідомили, що стародавні римляни були обізнані про китайську медицину. У Анседонії кількома роками раніше знайшли поховання римлянки, датоване кінцем I – початком II століть.
Жінці було 18-20 років. У похованні були присутні кераміка, золоті прикраси, що вказує на походження з багатої родини. Водночас кістки римлянки вказували на ряд патологій. Передбачалося, що була целіакія, яка є порушенням травлення, спровокованого продуктами з глютеном.
Зубний камінь є нальотом мінералів, який досить добре зберігається через століття або тисячоліття. Він містить неорганічні солі, а також різні органічні сполуки, що залишаються на зубах після прийому їжі. За рахунок цього є можливість з’ясувати, що саме вживала людина, і її приблизний спосіб життя.
Аналіз зубного каменю римлянки показав, що вона вживала продукти, насичені глютеном. Ймовірно, у неї була генетична схильність до захворювання, спровокувала ранню смерть. Вчені виявили сліди спроб вилікуватися. В зубному камені виявили маркери кореня женьшеню і куркуми, які характерні для Східної Азії. Це підтверджує відомості про контакт Римської імперії з Китаєм, а також вказує, що римляни знали про традиції східної медицини.
Натхнення: dni24.com