Особисту приязнь Ангели Меркель до США важко похитнути. Те ж можна сказати і про політичну вагу, яку канцлер Німеччини надає трансатлантичним відносинам, пише німецька Suddeutsche Zeitung.
Поширена зневага по відношенню до Джорджа Буша — молодшого в свій час не відлякала Меркель і не завадила їй розвивати з ним тісні зв’язки, нагадує газета. Спочатку вона сторонилася Барака Обами і обурювалася з приводу його політики в Лівії та Сирії, а також з приводу зниження статусу Росії до рівня «регіональної держави». Однак ніщо не змусило її засумніватися в першорядній важливості партнерства з США — вона навіть без обурення сприйняла новину про прослуховування її мобільного телефону американськими спецслужбами, відзначає видання.
«Меркель — політична подруга Америки, часом виявляла самовідданість заради своєї вірності», — пише автор статті Ніко Фрід. На його думку, доля ніби продовжує випробувати канцлера Німеччини: тепер їй доведеться мати справу з американським президентом, який ще до свого офіційного вступу на посаду публічно охарактеризував її політику як «божевільну» або як «катастрофічну помилку».
Однак мова йде більше, ніж про особисті стосунки між президентом США і канцлером Німеччини, яких на переговорах при необхідності можуть замінити уповноважені дипломати, підкреслює журналіст. Меркель доведеться налаштуватися на те, що відносини, які для неї і для всіх колишніх федеральних урядів становили одну з основних опор зовнішньої політики, відтепер розглядаються іншою стороною зовсім інакше.
Ці відносини потребують переробки, зазначає Suddeutsche Zeitung. Деякі питання необхідно прояснити, починаючи з самих основ. Одне з ключових політичних понять для Трампа — співвідношення витрат і користі. Воно визначається цим положенням справ, а не історичними взаємозв’язками, тому він оцінює ЄС щодо економічної вигоди, яку вона приносить, а не по тому, наскільки це унікальний проект. Тому Трампа цікавить не обґрунтування і введення санкцій проти Росії, а економічні шанси і угоди, які можна з нею укласти. Тому його не хвилює, чи можливо з політичної точки зору створити для людей у Сирії “зони безпеки”, — він піклується лише про те, щоб це було дешевше, ніж постачання біженців в Європі, роз’яснює видання.
Додаткові труднощі створює відсутність єдності в самій Європі в цілому і в її окремо взятих державах. Навіть у Німеччині суспільство сильно розділене і поляризоване. При цьому не варто робити ставку на те, що «трампізм» допоможе згуртувати ряди європейців, підкреслює німецька газета.
Навпаки: на прикладі Німеччини вже можна спостерігати, як руйнується впевненість багатьох, після того як вони почують прості судження Трампа, який пропонує «точки контакту» практично для будь-якої політичної групи. Інтервенціоністську економічну політику Трампа вже похвалила голова фракції лівих у бундестазі Сара Вагенкнехт. Засудження політики Меркель щодо біженців і того, як вона пов’язана з тероризмом, могло б забезпечити Трампу почесне членство в АдГ (Альтернатива для Німеччини – консервативні євроскептики), особливо якщо б він оселився в Кальштадті в Пфальці, звідки родом його дідусь. Далі, оцінка війни в Іраку і прагнення до ввічливості у відносинах з Володимиром Путіним зближують світогляд Трампа з позицією багатьох соціал-демократів.
Однак така «механіка точкових угод» небезпечна для Європи, переконаний автор статті Ніко Фрід. Якщо зустріти Трампа, виходячи з припущення, що якщо кожен у відносинах з США подбає про себе, то ніхто не залишиться ображеним, Європейському союзу прийде кінець, запевняє журналіст. У цьому випадку американський президент зможе грати на приватних інтересах за своїм бажанням і розколювати Європу не тільки за допомогою слів — як він уже робить, нахвалюючи брексит або стверджуючи, що ЄС потрібен Німеччини як засіб для досягнення власних цілей, а й справами.
«Якщо ЄС як об’єднання з загальними цінностями не виступить згуртовано, він більше нічого не вартий, — підкреслює Suddeutsche Zeitung. — Тому для Меркель робота над новими трансатлантичними відносинами зараз починається не стільки у Вашингтоні, скільки насамперед у столицях Європи».
Натхнення: inosmi.info