Світова популяція комах-запилювачів ще ніколи не була в такій небезпеці. Лише одна популяція бджіл скорочується щорічно на тисячі і десятки тисяч особин. Між тим від запилювачів сьогодні залежить півтора мільярда робочих місць, а також світова екосистема і сільське господарство в цілому.
Одним словом, життя запилювачів, як мовиться, не цукор і навіть не мед. Їх екосистема стала хиткою, і ось тепер європейські дослідники виявили ще одне джерело небезпеки – це світлове забруднення. Раніше ми розповідали про те, що вуличне освітлення міст приваблює комах і змінює екосистеми. Фахівці з Бернського університету (Швейцарія) вирішили перевірити, як штучне світло порушує сам процес запилення і чим це загрожує комах.
Їх дослідження показало, що штучне освітлення, яке включається в нічний час, призводить до зниження кількості плодів, які виробляються рослиною. В цілому “відвідування” квіток запилювачами в нічний час в освітлених місцях знижується на 62%, і денні “робочі” не можуть компенсувати ці втрати. Більш того, в спільнотах запилювачів через це відбуваються збої у графіках роботи.
“Досі в контексті всесвітньо відомої кризи запилювачів нічні запилювачі в основному ігнорувалися”, — розповідає керівник дослідження Єва Кноп (Eva Knop). Тим не менш вони відіграють важливу роль у запиленні рослин і екосистем у цілому.
Її команда вивчала поведінку запилювачів в умовах дикої природи – на альпійських луках. Прямо там дослідники встановили вуличні ліхтарі і спостерігали за нічними “робочими”. Сім лугів були підсвічені, ще сім залишилися без освітлення.
Спостереження показали, що в загальній складності в “нічну зміну” працюють близько 300 видів різних запилювачів. Серед них найчисельнішими виявилися метелики (Lepidoptera), а також жуки (Coleoptera) і клопи (Hemiptera).
На неосвітлених луках запилювачі “відвідали” близько 60 видів рослин. А ось на територіях з ліхтарями більшість рослин залишилися не запиленими, так і самих комах було на дві третини менше, а різноманітність їх видів знизилася на 29%.
На прикладі рослини під назвою осот городній (Cirsium oleraceum) дослідники також з’ясували, що “денна зміна” не здатна компенсувати нічні втрати в запиленні. Автори пояснюють, що осот городній – одне з найбільш часто відвідуваних рослин, однак протягом дня комахи “провідували” його на освітлених і не освітлених вночі луках однакову кількість разів. Ймовірно, денні комахи втрат просто не помітили.
Але найбільш тривожним є той факт, що нічні запилювачі набагато більш ефективні перенесення пилку, ніж денні. А отже, штучне освітлення впливає не лише на кількісний, але й якісний показник роботи комах.
У той же час, причина, по якій нічні комахи відвідують квіти рідше на штучно освітлених ділянках, залишається не до кінця зрозумілою. Кноп вважає, що джерела світла просто відволікають комах від основного завдання: наприклад, ті ж метелики між світлом і квіткою явно виберуть перший. Проте дослідники впевнені, що це не єдиний фактор впливу світла на нічних запилювачів.
Автори роботи, опублікованої в журналі Nature, завершують, що в контексті загального зниження популяції запилювачів і без того слабкі екосистеми можуть остаточно порушитися. Чим ця криза закінчиться для сільського господарства експерти передбачати не беруться.