Космічний телескоп Джеймса Вебба вперше зробив пряме зображення екзопланети, що формує пилові кільця навколо молодої зірки.
Астрономи повідомляють про спостереження об’єкта з масою Сатурна біля зорі TWA 7, що розташована приблизно за 34 світлові роки від нас. Телескоп Вебба використав “коронограф”, інструмент для блокування яскравого світла зірки, відкривши слабке інфрачервоне світіння у проміжку між трьома пиловими кільцями. Це світіння ідеально відповідає місцю, де, за розрахунками, мала б бути планета. “Наші спостереження виявляють сильного кандидата на планету, яка формує структуру диска уламків TWA 7,” — сказала Анн-Марі Лагранж.
Зображення поєднало дані з інструмента середнього інфрачервоного діапазону MIRI Вебба та наземного телескопа VLT Європейської південної обсерваторії. На остаточному знімку видно яскраву помаранчеву пляму — потенційну планету, що розміщена у прогалині диска уламків. Інші джерела світла було виключено як фонові зірки або об’єкти Сонячної системи. “Ця обсерваторія дозволяє нам отримувати зображення планет з масою, схожою на масу планет Сонячної системи,” — підкреслила співавторка Матільда Малін.
Інструмент MIRI працює у середньому інфрачервоному діапазоні електромагнітного спектра, який невидимий людському оку. Він виявив світіння на відстані приблизно 50 астрономічних одиниць від зорі — там, де моделі передбачають наявність формуючої кільця планети. Цей молодий світ, що має температуру близько 47 °C, демонструє активну взаємодію з навколишнім пиловим диском. Це відкриття важливе як потенційно перший прямий доказ планети, що безпосередньо формує диск уламків.
Система TWA 7, також відома як CE Antliae, — молода червона карликова зоря віком близько 6,4 мільйона років. Її диск орієнтований майже перпендикулярно до напрямку спостереження, що робить її ідеальною мішенню для чутливих інфрачервоних спостережень. Диски уламків, що складаються з пилу та скелястих часток, характерні для молодих зірок і можуть утворювати кільця або прогалини через гравітаційний вплив планет. Проте досі планету всередині такого диска ще не вдавалося зобразити прямо.
Ці результати підкреслюють виняткові можливості телескопа Вебба у вивченні далеких планетних систем. Він відкриває шлях до детального аналізу молодих планет із малою масою, що утворюють структури у пилових дисках. Майбутні спостереження мають підтвердити планетарну природу TWA 7 b та допомогти глибше зрозуміти механізми формування планет і еволюції дисків навколо молодих зірок.