Астрофізики виявили, що при зіткненні галактик формуються потужна ударна хвиля і «завод з переробки водню». Результати спостережень представлені на засіданні Американського астрономічного товариства.
Астрофізики використовували космічний телескоп “Джеймс Вебб” і радіотелескоп ALMA (Атакамської великої міліметрової/субміліметрової решітки) для вивчення процесів, які відбуваються при зіткненні галактик в квінтеті Стефана. Спостереження показало, що ударна хвиля, що в кілька разів перевищує розмір Чумацького Шляху, запустила «завод з переробки теплого і холодного молекулярного газоподібного водню».
Об’єднані дані двох телескопів: спостереження в оптичному і інфрачервоному діапазонах телескопом “Джеймс Вебб” (на задньому плані) і деталізовані дані радіоспостережень ALMA (виноски в нижній частині зображення). Зображення: ALMA (ESO / NAOJ / NRAO) / JWST / P. Appleton (Caltech), B. Saxton (NRAO / AUI / NSF)
Квінтет Стефана – це група з п’яти галактик – NGC 7317, NGC 7318a, NGC 7318b, NGC 7319 і NGC 7320, розташованих на відстані близько 270 млн світлових років від Землі в сузір’ї Пегаса. Це унікальна лабораторія для спостереження зіткнення галактик: зазвичай в області злиття спостерігається сплеск зіркоутворення, який ускладнює спостереження, але тут це не так.
У новому дослідженні астрономи спостерігали за тим, що відбувається, коли одна з галактик, NGC 7318b, стикається з групою з відносною швидкістю приблизно 800 км/с. Для порівняння, при русі з такою швидкістю політ від Землі до Місяця зайняв би всього 8 хвилин.
Вчені встановили, що NGC 7318b стикається зі старою газовою косою, яка утворилася під час взаємодії між двома іншими галактиками. Нове зіткнення викликає утворення гігантської ударної хвилі, відзначають автори роботи.
Дослідники використовували радіотелескоп Alma Band 6, щоб детально розглянути три ключові області зіткнення і вперше побудувати чітку картину того, як газоподібний водень рухається всередині області зіткнення. У центрі головної ударної хвилі астрономи спостерігали гігантську хмару холодних молекул, яка поступово розпадається на частини і витягується в довгий хвіст теплого молекулярного водню.
Автори дослідження вважають, що аналіз цієї активної області, «заводу з переробки водню», допоможе їм краще зрозуміти механізми, які керують зореутворенням.