Австрійські археологи виявили дві унікальні технологічні зони на палеолітичній стоянці Лангманнерсдорф-ан-дер-Першлінг, де давні люди вбивали мамонтів для харчування та виготовляли з їхніх кісток інструменти, відкриваючи нове вікно у повсякденне життя перед піком останнього льодовикового періоду.
Хоча ця стоянка вважається однією з наймолодших палеолітичних пам’яток Австрії порівняно з відомими місцезнаходженнями, такими як Віллендорф і Кремс, вона містить значну кількість мамонтових кісток. Нещодавні розкопки виявили безпрецедентну концентрацію решток, що значно перевершило очікування дослідників. Перші розкопки на цій стоянці проводилися Йозефом Байєром між 1919 і 1920 роками, коли було виявлено два табори мисливців на мамонтів.
Понад сто років потому, у лютому 2025 року, Австрійський археологічний інститут здійснив ретельне дослідження цих ділянок. Вони знаходяться на відстані приблизно 15 метрів одна від одної, і кожна містить сліди різних видів діяльності. Аналіз знахідок продемонстрував складну організацію праці давніх мисливців.
На першій ділянці виявлено рештки щонайменше двох мамонтів зі слідами розчленування. Друга ділянка містила рештки трьох тварин, включаючи цілі та фрагментовані бивні з ознаками обробки.
Спеціалізовані зони обробки мамонтів
Археологічні знахідки свідчать про високий рівень спеціалізації діяльності на стоянці. “Той факт, що ми знаходимо тут не просто окремі кістки, а інтенсивно використовувані ділянки, на яких оброблялися кілька тварин, більш ніж перевершив наші очікування”, – пояснив Марк Хендель з Австрійського археологічного інституту Австрійської академії наук.
Перша зона, схоже, була призначена для розчленування та первинної обробки туш мамонтів для отримання м’яса. Друга ділянка демонструє ознаки більш спеціалізованої діяльності. “Це вказує на те, що тут обробляли слонову кістку, можливо, для виготовлення наконечників снарядів з мамонтової кістки, що було поширеною практикою в цей період”, – зазначається у повідомленні інституту.
Така спеціалізація різних зон стоянки свідчить про складну соціальну організацію давніх людей. Мамонти були не лише джерелом їжі, але й важливою сировиною для виготовлення знарядь праці, одягу та споруд для житла. Використання всіх частин тварини демонструє ефективність господарювання у складних умовах льодовикового періоду.
На стоянці знайдено також кам’яні знаряддя, які використовувалися для розчленування туш та обробки кісток. Це дозволяє реконструювати повний технологічний ланцюжок від полювання до виготовлення інструментів.
Міждисциплінарний підхід до дослідження
Австрійський археологічний інститут застосовує сучасні міждисциплінарні методи для аналізу матеріалів у своїй філії в Кремсі. Ці методи надають безпрецедентну можливість відтворити умови життя людей у період перед піком останнього льодовикового періоду.
Дослідження включає аналіз кам’яних знарядь та слідів забою тварин, вивчення стародавньої ДНК і стабільних ізотопів у зубах і кістках. Також проводиться радіометричне датування знахідок та палеогеографічне моделювання для реконструкції ландшафту того часу.
Палеоекологічні реконструкції дозволяють відтворити середовище існування мамонтів та людей приблизно 25 000 років тому, незадовго до піку останнього льодовикового періоду. В цей час мамонти ще бродили долиною Першлінг поблизу Лангманнерсдорфа, але незабаром вони зникнуть назавжди.
Після завершення всебічного аналізу знахідки будуть передані до Національного історичного музею у Відні. Частина матеріалів знайде своє місце в експозиції Краєзнавчого музею Першлінга, де широка публіка зможе ознайомитися з цими унікальними археологічними відкриттями.
Розкопки в Лангманнерсдорфі є частиною ширшого дослідницького проекту MAMBA (“Дослідження скупчень кісток мамонта в Центральній Європі”). Проект має на меті вивчити взаємодію між людьми та мамонтами в Центральній Європі, оцінити кліматичні та екологічні зміни між 35 000 і 25 000 років тому, а також простежити розвиток популяцій мамонтів від першого контакту з людьми до їхнього зникнення в регіоні.