Генетики вперше довели, що бактерія Yersinia pestis була прямим збудником чуми Юстиніана, що спустошила Східне Середземномор’я у VI столітті.
Ця пандемія, яка охопила Євразію у 541–750 роках н.е., забрала мільйони життів і стала поворотним моментом у світовій історії. За словами дослідників, «чорна смерть не була єдиним катаклізмом, який змінив хід цивілізації» (O’Corry et al.). Вперше генетичні сліди збудника виявлено не в Європі, а поблизу епіцентру початкового спалаху — у Джераші, Йорданія.
Зразки ДНК отримано з зубів померлих, похованих у братській могилі на місці римського іподрому. «Руйнування та масові смерті в Джераші припадають на пік пандемії», — зазначили автори дослідження. Геноми Y. pestis у цих останках були майже ідентичними, що свідчить про стрімке поширення інфекції. Біологи пояснюють: “однорідність геному – ознака короткотривалого, але інтенсивного епідемічного процесу”.
Подальший аналіз показав, що бактерія існувала серед людей задовго до VI століття, але не спричиняла масштабних спалахів. Як підкреслюють науковці, «пізніші пандемії, як-от Чорна смерть, мали окреме походження і виникали незалежно». Це принципово відрізняє чуму від сучасних вірусних епідемій, зокрема COVID-19, де спостерігалася одна подія передачі від тварини до людини.