Дослідники Інституту науки Вейцмана, використовуючи штучний інтелект, знайшли одне з найдавніших свідчень контрольованого використання вогню, яке може сягати 800 000 років.
Археологічні дані свідчать, що перші спроби використання вогню припадають на час еволюційного переходу від Homo habilis до Homo erectus. Саме тоді могли з’явитися перші навички приготування їжі, що, відповідно до “гіпотези приготування їжі”, сприяло розвитку мозку та соціальних практик. Проте надійні докази застосування вогню, отримані класичними методами, рідко перевищують вік 200 000 років.
Кар’єр Еврон у Західній Галілеї став місцем сенсаційної перевірки нових технологій. Під час розкопок 1970-х років там знайшли палеолітичні знаряддя та рештки тварин, датовані 800 000–1 000 000 років тому, але візуальних слідів горіння не виявили. Попіл і вугілля зникають із часом, тож археологи не мали прямих доказів.
Команда науковців застосувала комбінацію спектроскопії та глибинного машинного навчання для аналізу 26 кременевих знарядь. ШІ дозволив реконструювати температури, до яких вони нагрівалися, — деякі перевищували 600 °C. Додаткові дослідження показали, що бивень вимерлого слона також мав мікроструктурні зміни, пов’язані з нагріванням. Це свідчить, що мешканці Еврона використовували вогонь у контрольований спосіб.
Як зазначив доктор Ідо Азурі, «моделі глибокого навчання перевершили інші методи, дозволивши виявити приховані закономірності навіть там, де відсутні видимі сліди вогню». За його словами, це відкриває шлях до системного перегляду археологічних матеріалів із найдавніших стоянок.
Доктор Філіпе Наталіо підкреслив: «Коли ми починали, археологи казали, що ми нічого не знайдемо. Тепер ми можемо говорити про шосту археологічну пам’ятку у світі з переконливими слідами вогню».
Знахідка має подвійне значення. По-перше, вона зміцнює припущення про раннє освоєння вогню гомінідами, що стало переломним моментом в еволюції. По-друге, вона демонструє, як поєднання археології, квантової хімії та штучного інтелекту може відкрити нові горизонти у вивченні минулого.
Аспірант Зейн Степка резюмував: «Особливо у випадку раннього вогню, якщо ми застосуємо цей метод до пам’яток віком мільйон років, ми можемо дізнатися щось принципово нове».
Таким чином, «рибальська експедиція» в Евроні довела, що невидимі докази можна виявити, якщо дивитися на стародавні артефакти з нової наукової перспективи. Це відкриває можливість простежити просторово-часову еволюцію вогню та його вирішальну роль у становленні людства.