Генетична унікальність помаранчевих котів розкриває складні механізми пігментації, пов’язані зі статевими хромосомами та нововідкритим геном ARHGAP36.
Дослідження, проведене Стенфордським університетом спільно з Університетом Кюсю, виявило специфічну делецію на X-хромосомі, яка активує ген ARHGAP36 у пігментних клітинах котів — меланоцитах. Саме ця мутація є відповідальною за світле руде забарвлення шерсті, притаманне виключно самцям. «Ці руді та чорні плями утворюються тому, що на ранній стадії розвитку одна Х-хромосома в кожній клітині випадково вимикається», – пояснює професор Хіроюкі Сасакі з Університету Кюсю.
Зазвичай ARHGAP36 активний у нейроендокринній тканині, але у випадку з рудими котами цей ген несподівано почав працювати в меланоцитах, чого раніше не спостерігали. «На момент її виявлення ген ARHGAP36 не мав жодного зв’язку з пігментацією», — зауважує Крістофер Келін зі Стенфордського університету. Водночас, мутація виникає в некодуючій частині ДНК, що означає: вона змінює експресію гена, але не структуру білка, знижуючи потенційні ризики для здоров’я тварини.
Жіночі особини (XX) можуть мати лише ділянки рудого забарвлення, оскільки їм складно отримати мутацію на обох Х-хромосомах. Це пояснює наявність черепахового або триколірного забарвлення у кішок, що є типовими проявами X-інактивації. «Ми знаємо це, бо існують картини 12 століття, на яких чітко видно котів каліко», — додає Келін, підкреслюючи давність цього феномену.
Попри широке поширення рудих котів, зумовлене людським втручанням, мутація залишилась рідкісною і специфічною. Науковці не знайшли доказів, що вона впливає на характер, хоча ARHGAP36 активний також у мозку й залозах. «Наукових досліджень особистості рудих котів небагато», — зізнається Келін, натякаючи на потенціал майбутніх відкриттів.