Аналітично-науковий огляд нових археопаразитологічних даних свідчить, що санітарні умови на північному кордоні Римської імперії були значно гіршими, ніж вважалося раніше.
Дослідники проаналізували відкладення зі стародавніх каналізаційних стоків римського форту Віндоланда. Він розташовувався поблизу Валу Адріана. Аналіз виявив сліди трьох кишкових паразитів. Йдеться про аскарид, волосоголовців та Giardia duodenalis.
Паразити поширюються фекально-оральним шляхом, тобто через «забруднену їжу, воду або руки». Аскариди можуть досягати довжини до 30 сантиметрів. Волосоголовці є меншими, але хронічними. Giardia duodenalis була зафіксована в римській Британії вперше.
Віндоланда відома винятковою збереженістю органічних матеріалів. Заболочений ґрунт зберіг дерев’яні таблички та шкіряне взуття. Це створило унікальні умови для аналізу біологічних решток. Саме тому каналізаційні стоки стали цінним джерелом даних.
Осад збирали з дев’ятиметрового каналу, що відводив відходи з громадської вбиральні. Загалом було відібрано 50 зразків. Їх досліджували під мікроскопами в Кембриджі та Оксфорді. Близько 28 % зразків містили яйця гельмінтів.
В одному зі зразків застосували метод ІФА. Цей підхід означає «використання антитіл для виявлення специфічних білків». Саме він підтвердив наявність лямблій. Це вказує на серйозні проблеми з водопостачанням.
За словами дослідників, паразитарні інфекції могли спричиняти діарею, втрату ваги та виснаження. Такі стани знижували боєздатність солдатів. Медичні знання римлян не дозволяли ефективно лікувати ці захворювання.
Порівняння з іншими пам’ятками показало схожу картину. Військові форти мали переважно фекально-оральних паразитів. Великі міста демонстрували більшу різноманітність. Це відображає відмінності у харчуванні та гігієні.
Отже, аналіз стародавніх паразитів розкриває повсякденні ризики життя на кордоні імперії. Він доповнює письмові джерела біологічними доказами. Здоров’я римських солдатів було вразливішим, ніж припускали раніше.