Геологічна служба США виявила нове вулканічне жерло в басейні гейзера Норріс, що підкреслює активність Єллоустонського супервулкану, який залягає на глибині 8 кілометрів під поверхнею національного парку.
Єллоустонський супервулкан є величезним сховищем магми, розташованим у штаті Вайомінг. Він має потенціал спричинити катастрофічне виверження восьмої категорії. Така подія була б у понад 100 разів потужнішою за виверження вулкану Кракатау. На щастя, за всю історію людства цей супервулкан ніколи не вивергався.
Нове відкриття в термальній зоні
Нещодавно відкрите жерло було виявлено минулого літа науковцем парку. Він помітив стовп пари, що піднімався крізь дерева і болотисту місцевість. Спостереження відбулося 5 серпня під час проїзду від Мамонтових гарячих джерел до басейну гейзера Норріс.
“Орлине око вченого повідомило команду геологів парку, щоб перевірити, чи дійсно це була нова активність”, – пояснили представники Геологічної служби США. Нове джерело розташоване в регіоні, який називають термальною зоною Роудсайд-Спрінгс. Воно знаходиться в смузі теплого, гідротермально зміненого ґрунту довжиною приблизно 60 метрів.
Геологи парку швидко відвідали виявлене жерло для детального вивчення. На глибині трьох метрів під поверхнею болота вони виявили дуже тонкий шар сірої кремнистої глини. Температура в цьому місці досягала 77°C. Такі характеристики вказують на те, що нове жерло є “дуже молодим”.
Історичний контекст та можливі зв’язки
Подібна гідротермальна активність спостерігалася в цій місцевості й раніше. У 2003 році схоже жерло було виявлено з іншого боку того ж самого потоку ріолітової лави. Вчені припускають можливий гідрологічний зв’язок між цими двома проявами.
“Можна провести лінію вздовж осі старої активної зони, і вона перетнеться з новим об’єктом”, – зазначають дослідники. Ця лінія також відповідає тенденції розломів, які простягаються від басейну гейзера Норріс. Розломи йдуть на північ до Мамонтових гарячих джерел і далі.
Нове жерло залишалося активним до осені, викидаючи пару в повітря. Взимку активність поступово зменшилася. Жерло зберігає активність, але містить воду, що зменшує кількість пари, яка виділяється. Питання про відновлення потужного шлейфу влітку 2025 року залишається відкритим.
Масштаби гідротермальної активності в Єллоустоуні
На сьогоднішній день геологи нанесли на карту понад 100 основних гідротермальних зон у парку. Загальна кількість таких об’єктів перевищує 10 000. Активність цих природних утворень змінюється з часом.
Єллоустонський супервулкан має довгу історію катастрофічних вивержень. За даними Геологічної служби США, в Єллоустоуні відбулося три великі виверження. Вони сталися 2,08, 1,3 і 0,631 мільйона років тому. Це становить в середньому близько 725 000 років між виверженнями.
Враховуючи ці дані, до наступного великого виверження залишається ще близько 100 000 років. Проте експерти зазначають, що такий прогноз базується лише на двох часових інтервалах між минулими виверженнями. Така статистична вибірка є занадто малою для точних передбачень.
Незважаючи на виявлену активність, геологи не бачать безпосередніх ознак близького виверження супервулкану. Постійний моніторинг гідротермальних проявів допомагає краще розуміти природу цього геологічного гіганта. Подальші дослідження залишаються важливим інструментом для оцінки потенційних ризиків.