Депресія є одним з найпоширеніших психічних розладів у світі, і нові дослідження свідчать, що шлюб може знижувати ризик розвитку депресивних симптомів.
Депресія, яка зачіпає близько 280 мільйонів людей у всьому світі, характеризується такими симптомами, як ангедонія (втрата здатності відчувати задоволення), занепад сил і зниження працездатності. На відміну від короткочасного поганого настрою, депресія має тривалий перебіг і може негативно вплинути на всі сфери життя, аж до суїцидальних думок. Дослідження показують, що перебування у шлюбі може знизити ймовірність виникнення цього розладу, але більшість попередніх робіт фокусувалися на вибірках із західних країн, що обмежує розуміння цього зв’язку.
Результати дослідження опубліковано в журналі Nature Human Behaviour.
Новий аналіз, проведений міжнародною групою під керівництвом Кефенга Лі з Політехнічного інституту Макао, охопив дані понад 100 тисяч людей з різних країн, включно зі США, Великою Британією, Мексикою, Ірландією, Південною Кореєю, Китаєм та Індонезією. Дослідники з’ясували, що люди, які не перебувають у шлюбі, мають на 80% вищий ризик розвитку депресивних симптомів, ніж одружені або заміжні. Ризик ще вищий серед розлучених осіб (99%) та тих, хто овдовів (на 64% вищий у порівнянні з одруженими людьми).
Виявлені відмінності в ризику депресії серед неодружених людей у західних і східних країнах також привернули увагу дослідників. В країнах Західної Європи та Північної Америки рівень депресивних симптомів серед незаміжніх і неодружених був значно вищим, ніж у країнах Східної Азії (Китаї, Південній Кореї та Індонезії). Це може пояснюватися культурними та соціальними факторами, такими як ставлення до шлюбу, рівень соціальної підтримки та особливості вираження емоцій.
Особливу увагу дослідники приділили впливу факторів способу життя, таких як споживання алкоголю і тютюну. В Ірландії, наприклад, неодружені особи, які вживали алкоголь більше двох-трьох разів на місяць, мали вищий ризик розвитку депресії. У той же час, у країнах Східної Азії ці фактори меншою мірою впливали на ризик депресії, що вказує на можливу різницю у значенні соціальних зв’язків та сімейного стану у різних культурах.
Дослідники припускають, що шлюб може позитивно впливати на психічне здоров’я через соціальну та економічну підтримку, яку надають партнери. Однак важливо враховувати, що такі дослідження мають обмеження: інші чинники, зокрема генетичні, також можуть впливати на розвиток депресії. Крім того, отримані результати не означають, що шлюб є універсальним засобом профілактики депресії для всіх, однак підкреслюють значення міцних соціальних зв’язків для підтримки психічного здоров’я.
Ці висновки вказують на те, що в культурах, де самотність є менш соціально прийнятною або де соціальна підтримка поза шлюбом є обмеженою, ймовірність розвитку депресивних симптомів у неодружених осіб може бути вищою. Це свідчить про можливість запобігання депресії у самотніх людей через посилення інших видів соціальної підтримки та зв’язків, що є важливим напрямом для подальших досліджень.