Сонячна система традиційно поділяється за складом планет, включаючи скелясті світи, газові гіганти та крижані гіганти Уран і Нептун.
Класична класифікація крижаних гігантів ґрунтується на уявленні про домінування льоду, переважно води. Нове дослідження групи Цюрихського університету ставить під сумнів це припущення. Вчені припускають значно більшу частку скельної речовини у внутрішній будові Урана і Нептуна. Такий підхід узгоджується з сучасними даними про склад карликових планет, зокрема Плутона.
Для аналізу було застосовано новий метод моделювання внутрішньої структури, що поєднує фізичні та емпіричні підходи. «Класифікація крижаних гігантів є надто спрощеною», — зазначає Лука Морф, головний автор дослідження. Метод базується на випадкових профілях щільності та перевірці їх відповідності гравітаційним спостереженням. Такий підхід є “агностичним”, тобто мінімізує попередні припущення щодо складу.
Отримані результати демонструють широкий спектр можливих внутрішніх структур планет. «Уран або Нептун можуть бути багаті на воду або скельну породу», — підкреслює Равіт Хеллед. Це означає, що термін “крижаний гігант” не є єдино можливим описом. Планети можуть мати склад, подібний до скелястих гігантів.
Дослідження також пояснює незвичну геометрію магнітних полів обох планет. «Наші моделі передбачають шари “іонної води”, що формують недипольні магнітні поля», — пояснює Хеллед. Магнітне поле Урана, за моделями, виникає на більшій глибині. Автори наголошують на необхідності майбутніх космічних місій для перевірки цих висновків.