Йдеться про швидке і сильне зниження їх температур, з формуванням багаторічного морського льоду на величезних площах. Причому щорічні витрати на це будуть багато менше, ніж 0,1% ВВП США.
Виявляється, повернути багаторічні морські льоди можна при дуже помірних витратах / ©ANNM
Дослідники по всьому світу по різному ставляться до вельми швидкого зникнення багаторічних морських льодів в приполярних районах. Передбачив (в 1971 році) неминучість глобального потепління Михайло Будико вважав це (як і саме потепління) «квитком у втрачений рай», сучасні західні вчені вважають це катастрофою. Відповідно, вони пропонують і методи боротьби з явищем.
Початково “ковдра Будико” — це з’єднання (діоксид сірки або його аналоги), що розпорошуються в стратосфері. Вони утворюють аерозолі, які ефективно відбивають сонячні промені назад у космос і тим самим серйозно охолоджують Землю в короткі терміни. Однак у більшості таких методів є техніко-економічні проблеми. Вони вимагають безлічі літаків, здатних піднімати багато тонн вище 12 кілометрів. На меншу висоту “ковдру Будико” доставляти немає сенсу: з тропосфери йдуть дощі, які швидко вимивають з неї будь-які аерозолі.
Автори нової роботи в Environmental Research Communications, на чолі з Уейком Смітом з США, запропонували рішення, що відрізняється від попередніх дещо іншими цілями, а також набагато нижчою ціною.
Спершу дослідники констатують, що в Арктиці потепління йде набагато швидше, ніж в іншому світі. Якщо Земля за 1971-2019 роки потепліла приблизно на градус, то Арктика — на 3 °C. Причина — в ефекті зниження поверхні, що відбиває. У міру зростання температур багаторічні Морські льоди тут тануть, дозволяючи річним сонячним променям не відбиватися від льодів, а нагрівати куди більш темну морську воду, розганяючи темп зростання температур. Причому, зрештою, не тільки в приполярних областях, а й у всьому світі.
Вони порахували, що оптимальною висотою при розпиленні таких аерозолів буде 13 кілометрів. Вибір обумовлений тим, що з більшою висотою буде складно справлятися авіалайнерам типових компоновок. А ось модифікований (і запропонований раніше іншою групою дослідників) Stratospheric Aerosol Injection lofter (SAIL-01) з такої висоти зможе розпорошувати по 75,6 тонни за один рейс. Таких літаків потрібно 125, причому виконати їм доведеться 175 тисяч рейсів на рік (досить типова частота, якщо говорити про плановані рейси на невелике видалення від існуючих повітряних баз). Розпилення потрібно буде проводити навесні в Північній півкулі, і восени в Південній (коли там місцева весна).
Концепт Stratospheric Aerosol Injection Lofter (ілюстрація з роботи Вейка та співавторів) / ©Smith et al.
Всього для відновлення попередніх площ багаторічного льоду, запропонована програма вимагає розпилення 12 мільйонів тонн діоксиду сірки в рік. Підсумкове зниження температур в районі полюсів досягне двох градусів. Це буде поверненням до значень 1980-х років.
Як чесно пишуть автори роботи, “поки не доведено, що фізичні або суспільні результати подібної програми будуть нетто-позитивними». Попросту кажучи, з ранньої історії клімату Землі добре відомо, що зниження температур веде до падіння рівня опадів і збільшення амплітуди температурних коливань. Обидва ефекти зазвичай негативно сприймаються людьми, які проживають на територіях, де таке відбувається.
Однак дослідники, незважаючи на це, оптимістичні: “здається ясним, що програма, сфокусована на істотному охолодженні полярних і приполярних регіонів, буде логістично цілком реальною”. Вони мають на увазі дуже низьку розрахункову вартість програми – всього лише 11 мільярдів доларів на рік. Це помітно менше 0,1% річного ВВП США і приблизно в десять разів менше, ніж ця країна витрачає на заходи з боротьби з глобальним потеплінням сьогодні. Серед очікуваних плюсів охолодження полюсів – уповільнення зростання рівня моря.