Дослідження показало, що макрофаги можуть утворювати нейроноподібні контакти з м’язовими волокнами, миттєво доставляючи кальцій і запускаючи відновлення тканин.
Команда з Цинциннаті Чілдренс описала несподівану роль цих імунних клітин. Вони зафіксували, що після травми з’являються інфільтруючі макрофаги, які формують синаптичні структури з міофібрилами. Майкл Янковський підкреслив: «Найбільшим сюрпризом було те, що макрофаги мають властивість, схожу на синаптичну». За 10–30 секунд кальцій, доставлений клітинами, запускав електричні імпульси та пришвидшував регенерацію.
Механізм працював у двох моделях: при гострій травмі та в умовах хронічного ураження, що нагадує м’язову дистрофію. Янковський пояснив: «Подібна синаптична реакція працювала в обох сценаріях». Через десять днів миші, у яких активували макрофаги, мали більше нових м’язових волокон, що вказує на універсальність цього регенеративного шляху.
Цікаво, що первинна мета роботи полягала у пошуку механізмів зменшення болю після операцій. Проте прискорена регенерація не зменшувала больові відчуття. Янковський зазначив: «Ви можете активувати макрофаги і майже миттєво викликати ледь помітне скорочення м’язів». Однак причин, чому відновлення не супроводжується полегшенням болю, поки не виявлено.
Дослідники спостерігали, як макрофаги, активовані хімічними імпульсами, створювали синаптичні контакти з міофібрилами. Це відкриває шлях до потенційних клітинних терапій. Команда припускає, що макрофаги можуть стати носіями для цільової доставки молекул.
Подальші етапи роботи включають перевірку, чи мають макрофаги людини такі самі властивості. Залишається нез’ясованим, чому у приблизно 20 % дітей після операцій зберігається тривалий біль. Більш детальне вивчення цього явища може пояснити, як роз’єднуються механізми болю та регенерації.
Дослідження формує нове уявлення про клітинну взаємодію у м’язах і відкриває перспективу інноваційних методів відновлення тканин, де макрофаги виконуватимуть роль швидкодіючих біологічних «месенджерів».