Вченим вдалося встановити незрозумілу поки залежність між силою землетрусів в Каліфорнії і місцем розташування Місяця і його фаз. Про це вони розповіли в статті видання PNAS.
На думку вчених, орбітальне обертання Землі, Місяця і Сонця навколо один одного не є ідеальним, так як відбуваються постійні зближення і віддалення. Результатом чого є певні приливні сили, які буквально «витягають» гідросферу нашої планети у бік Місяця, що призводить до припливів і відпливів.
Схожі процеси на супутниках планет-гігантів викликають розігрів їх порід, що дозволяє океанам існувати під льодами таких супутників, як Енцелад і Європа.
Учені з Національної обсерваторії в Лос-Аламосі Пол Джонсон і його колеги розкрили цей феномен у процесі вивчення серії щоденних землетрусів в Каліфорнії, які виникають у розломі Сан-Андреас.
Ідея проведення подібних досліджень з’явилася у вчених в результаті недавніх спостережень дослідників з Геослужби США, які виявили, що частота виникнення слабких поштовхів змінювалася в залежності від часу доби і напруги місцевих гірських порід. Але ці зміни були надто слабкими, щоб їх могли викликати процеси в надрах самої Землі.
Це навело дослідників Джонсона на думку, що дані землетруси можуть залежати від положення Місяця відносно Землі. Вони перевірили цю версію в результаті зіставлення частоти землетрусів, швидкості породжуваних ними коливань і сили поштовхів з наближеннями або віддаленням Місяця по відношенню до Землі.
Вчені виявили, що частота і сила землетрусів в Каліфорнії підпорядковувалися тим же 2-х тижневим циклам, що і вплив місячного тяжіння на Землю. Що цікаво, землетруси частіше відбувалися під час відливу, а не припливу. Пояснити цей феномен учені поки не змогли, але підозрюють, що ці «дивацтва» пов’язані з особливостями взаємодії «місячних» і «земних» сил.