Сучасний вулканізм на Венері може бути набагато більш поширеним, ніж вважалося раніше. Аналіз даних десятирічної давності, отриманих з космічного корабля НАСА “Магеллан”, виявив ознаки свіжих потоків лави, що виникли на поверхні Венери в період з 1990 по 1992 рік.
Через схожість у розмірі, наявність щільної атмосфери та деяких інших особливостей Венеру часто називають близнюком Землі. Але на відміну від нашої планети тривалий час “ранкова зірка” вважалася геологічно мертвою. Проте вчені підозрювали, що рівень внутрішнього тепла на нашій найближчій сусідці має бути порівнянним і викликати вулкани та землетруси.
Минулого року дослідники оголосили, що виявили в даних “Магеллана” вулканічне жерло, яке змінює форму і потенційно вивергає лаву. Це стало першою ознакою збереженої геологічної активності на Венері. Нові дані підтверджують попередні припущення.
Вчені досліджували велику поверхню Венери, зафіксовану космічним кораблем, у пошуках ознак вулканізму. На західних схилах великого щитового вулкана гори Сіф і всіяної вулканічними жерлами рівнини Ніобе радіолокаційні зображення “Магеллана” показали довгі звивисті структури. Ці зміни з’явилися між двома прольотами корабля над одними й тими самими точками над планетою.
Дослідники розглянули можливість того, що це були артефакти в даних радара, результат зсувів або іншої ерозії. Аналіз показав, що ці особливості відповідали місцевій топографії, що дає змогу припустити, що потоки розлилися поверхнею Венери і сформувалися на досить плоских ділянках, де ймовірність виникнення зсувів низька.
Відносно низька роздільна здатність даних Магеллана і величезна площа Венери означають, що знадобилися копіткі зусилля, щоб виявити ці деякі ознаки активного вулканізму. Але дослідники підозрюють, що вони не єдині. Ймовірно, Венера в даний час зберігає такий самий рівень вулканічної активності, як і Земля.
Місії з дослідження планети, які плануються в найближче десятиліття, дадуть змогу знайти нові докази вулканічної активності та підтвердити гіпотезу.