Причиною знищення загадкової Мінойської цивілізації на острові Кріт могли послужити гігантські цунамі, викликані виливом гігантської кількості магми в Егейське море в результаті вибуху супервулкана на сусідньому острові Санторін, йдеться в статті, опублікованій в журналі Nature Communications.
До виверження супервулкана сучасний архіпелаг Санторін представляв собою єдиний острів. В 1628 році до нашої ери катастрофічне виверження зруйнувало середину острова і залишило на його місці виїмку об’ємом 133 кубічних кілометрів, яку поглинуло море. Руйнування острова викликало цунамі, “бомбардування” навколишніх територій уламками і вулканічним попелом, які завдали смертельного удару по крито-мінойській цивілізації.
Тімоті Друїтт (Timothy Druitt) з університету Clermont в місті Клермон-Ферран (Франція) і його колеги вже кілька років вивчають сліди цих вивержень, намагаючись зрозуміти, як швидко воно сталося, до яких наслідків воно призвело і як можна захиститися або передбачити подібні катастрофи.
Чотири роки тому вони з’ясували, що виверження відбулося практично миттєво за геологічними мірками – всього за 100 років магматична камера під островом була заповнена “свіжими” розплавленими породами, які розігріли місцеві запаси магми, змусили її розширитися і буквально розірвати острів на частини.
У своїй новій роботі команда Друїтта вивчила те, що відбувалося безпосередньо після виверження, вивчаючи склад порід в море на місці колишнього жерла супервулкана, і складаючи топографічні карти його околиць на дні за допомогою аквалангістів і батискафів.
Незвичайний “канал” у північно-західній частині архіпелагу, який вчені відкрили під водою, розповів їм про те, що сталося з островом і оточуючим його морем під час виверження і в перші дні після катастрофи.
Схема вибуху супервулкана на острові Санторін і народження мега-цунамі
Наприклад, незвичайно глибокі стінки цього каналу і його структура вказали на те, що стінки супервулкана на острові Санторін обвалилися ще до того, як всередину жерла увірвалася морська вода. Це означає, що цунамі, яке, імовірно, було викликане руйнуванням острова і падінням його “уламків” в Егейське море, було народжене зовсім іншим шляхом.
В тому що дане цунамі дійсно існувало, вчені не сумніваються – про його виникнення яскраво свідчать сліди морської води і піску у мінойських палаців Криту, куди вона могла потрапити тільки в тому випадку, якщо висота хвиль біля берега перевищувала десять метрів. Відповідно, Друїтту і його колегам довелося шукати інше пояснення того, як виник цей “великий потоп”.
Сліди цієї події вчені знайшли в центрі колишнього жерла вулкана, і в декількох сотнях метрах від берегів архіпелагу.
Як показав аналіз порід в центральній частині колишнього острова, на перших етапах виверження частина Санторіна вибухнула через те, що в центральній частині острова перебувала лагуна з морською водою, яка стала першою “жертвою” гарячої магми, що піднімається з надр Землі. Цей вибух призвів до того, що південна частина вже колишнього острова була буквально миттєво залита потужними виливами магми, чий обсяг перевищував 16 кубічних кілометрів.
Вони в кінцевому підсумку “зісковзнули” в Егейське море, покривши дно біля південних берегів Санторіна 60-метровим шаром нових порід, і викликали найпотужніше цунамі, висота хвиль якого у колишнього острова перевищувала 35 метрів, зменшившись до приблизно десяти метрів вже тоді, коли вони досягли берегів Криту.
Практично відразу після цього стінки вулкана обвалилися, після чого море прорвало “дамбу” з вулканічного попелу, яка сформувалася у північно-східного каналу на дні сучасного моря. Його води почали заповнювати утворенну улоговину, повністю наповнивши її водою всього за 40 хвилин, якщо глибина каналу була такою ж, як сьогодні. Настільки стрімкий перебіг подібних геологічних катастроф, як відзначають вчені, говорить про те, що супервулканам, особливо їх острівним різновидам, варто приділяти особливу увагу.