Іспанський астроном провів статистичне моделювання кількості води і суші на поверхні планет земного типу. Більшість з них повинні бути покриті океанами.
«Ми повинні очікувати, що більшість жилих планет будуть мати земний вигляд “блакитної перлини”? – запитує Фергюс Сімпсон (Fergus Simpson) з Барселонського Інституту космічних наук. Справді, великі простори океанів і материків на нашій планеті – це, мабуть, рідкісний випадок. Унікальне поєднання низки факторів дозволяє Землі підтримувати тонкий баланс між загальною кількістю води, обсягами і темпом її кругообігу і т. п. Навіть серед планет близьких розмірів і на відповідній відстані від Сонця ці фактори легко можуть скластися зовсім інакше, і, по зауваженню Сімпсона, на більшості таких планет повинна домінувати або суша, або вода. Але що саме?
Проведене вченим моделювання показало, що другий варіант повинен бути набагато більш поширеним, і відповідні для життя екзопланети майже всі являють собою планети-океани з рідкісними, що займають менше ніж 10 відсотків, острівцями суші. Ці результати, які він наводить у статті, опублікованій в журналі Monthly Notices of the Royal Astronomical Society.
Варто згадати, що на Землі вода покриває 71 відсоток поверхні, так що вона дещо вибивається з основної маси планет схожого типу. Цю унікальність Фергюс Сімпсон пояснює антропним принципом, який в даному випадку може звучати – «Земля так ідеально підходить для життя, тому що життя зародилося тут». З іншого боку, і надлишок суші на таких планетах – теж не кращий варіант. Проведене Сімпсоном моделювання показало, що занадто великі простори материків розширюють площу важких для проживання пустель.