Поверхня Місяця змінюється не тільки в результаті бомбардування метеоритами, але і від ударів блискавок, які були виявлені в найбільш холодних і темних кратерах зондом LRO.
Поверхня Місяця вкрита величезними кратерами, які з’явилися в результаті падіння великих астероїдів 4 мільярди років тому. Вчені почали пильно вивчати місячні кратери після того, як індійський космічний апарат знайшов лід в найтемніших кратерах на Місяці.
Вивчаючи дивні дані, які передавав на Землю космічний зонд LRO, вчені помітили незвичайні енергетичні сплески, які виникали під час прольоту апарату над темними кратерами в яких раніше були виявлені великі запаси води.
Вчені зафіксували накопичення заряджених частинок і незвично високу температуру в ґрунті кратерів. Вчені прийшли до висновку, що місячний ґрунт – реголіт, не проводить струм і завдяки цьому заряджені частинки сонячного вітру, які проникли в нього, втрачають свій заряд і з часом, сила електричного поля, що виробляється цими частинками, поступово зростає, що призводить до формування блискавок і потужних електричних розрядів.
Блискавки виникають всередині темних кратерів, які мають значні запаси води, де провідником електричних розрядів служать пари води, що утворюються всередині місячного ґрунту. Блискавки мають вкрай незвичайний характер – вони народжуються не над поверхнею ґрунту, а всередині нього, на глибині близько міліметра від поверхні і їх народження призводить до суттєвих геологічним змін – розряди електрики інтенсивно випаровують реголіт і перемішують його.
На думку вчених, місячні блискавки відіграють велику роль у зміні вигляду Місяця. Ця роль значно більша тієї, яку надають падаючі на Місяць астероїди і метеорити. За розрахунками фахівців, спалахи блискавок випаровують і руйнують близько 7000 тонн реголіту щорічно.