Уявіть собі світ, де небо прикрашає не один, а два Місяці. Цей сценарій може призвести до значних змін у нашому повсякденному житті.
Якби Земля мала другий супутник, подібний до Юпітера Іо, відомий своїми постійними виверженнями вулканів, ми, ймовірно, відчували б часті “зоряні дощі”. Крім того, ймовірність зіткнення Землі з метеоритами зросла б.
Наявність двох супутників посилило б земні припливи у вісім разів через спільне гравітаційне тяжіння. Це мало б глибокий вплив на взаємодію нашої планети зі своїми супутниками.
Маючи два місяці, нічне освітлення Землі було б у п’ять разів яскравішим, що дозволило б людям читати на відкритому повітрі в будь-який час без додаткового освітлення. Таке збільшення яскравості вимагатиме від нічних тварин розробки нових стратегій адаптації, щоб впоратися зі зменшенням темряви.
Затемнення також зазнали б трансформації. Темна область під час затемнення розширювалася б, викликаючи повну сонячну блокаду кожного разу, коли другий супутник проходив би між Землею і Сонцем.
Місячний цикл різко змінився б з появою двох місяців, скоротившись з нинішніх 29,5 днів всього до 10 днів. Цей швидкий цикл дозволить нам спостерігати різні фази другого місяця протягом одного вечора або дня.
Нарешті, ймовірність зіткнення двох супутників була б реальною можливістю, що потенційно призведе до катастрофічних подій у віддаленому майбутньому.