Незалежний Консорціум ASTRONET випустив нову дорожню карту розвитку європейської астрономії. Попередній такий документ в значній частині вплинув на рішення про будівництво найбільших і найбільш технічно просунутих обсерваторій в світі. Наступний етап розвитку – не менш амбітний.
У підготовці дорожньої карти брали участь понад сотні провідних вчених з усієї Європи, яких розділили на вісім панелей за ключовими напрямками. Серед них, крім фундаментальних питань на кшталт формування і еволюції Всесвіту, галактик і зірок, розглядалися обчислювальні завдання і взаємодія дослідників з суспільством.
Простіше кажучи, ASTRONET зібрав найбільш професійних і шанованих членів Європейського астрономічного співтовариства. Вони сформулювали ряд ключових проблем, вирішення яких пріоритетно в найближчі 13 років, а потім запропонували основні напрямки модернізації існуючих інструментів або варіанти по створенню нових.
Підсумковий документ доступний онлайн на сайті організації, він представлений скороченою презентацією доповіді і у вигляді повної версії з усіма аргументами. Пріоритетні напрямки роботи, за підсумками досліджень консорціуму:
- Екосистема програмно-апаратних продуктів для астрономів потребує модернізації. Рекомендується ієрархічний підхід до організації зберігання та обробки інформації. Потужності дата-центрів, і без того недостатні, в найближчі роки стануть ще більш затребуваними — обсерваторії генерують колосальні обсяги «сирих» даних. Розробку необхідних для наукової діяльності програмних продуктів слід закладати в план проекту спочатку і приділяти цьому більше уваги. В цілому рекомендується якомога більш відкритий, колаборативний підхід на всіх рівнях.
- Серед проектів обсерваторій особливо виділили Надзвичайно великий телескоп (ELT) і радіоінтерферометр Square kilometre Array. Їх створення пропонували ще в першій дорожній карті ASTRONET, зараз вони знаходяться на різних стадіях готовності. Стратегічно необхідно завершити їх в строк і вирішити всі труднощі з фінансуванням.
- Одночасно з цим, як найбільш важливі і перспективні нові проекти відзначені Масив черенковських телескопів (CTA) і Європейський сонячний телескоп (EST). Крім того, для підтримки таких інструментів, як вже запущений космічний телескоп «Джеймс Вебб» (JWST), наземна обсерваторія віри Рубін (VRO), що будується, і космічний телескоп Euclid, що розробляється, потрібен ще один наземний проект. Це буде ширококутний телескоп з дзеркалом діаметром в 8-10 метрів і великим набором приладів для спектроскопії в різних діапазонах.
- В арсеналі європейських астрономів вже є надсучасні телескопи ALMA і VLT, їм потрібні нові інструменти. Щоб не відставати від переднього краю прогресу. І другої черги приладів для ELT теж не завадить заздалегідь виділити фінансування.
- Космічні апарати для астрономічних спостережень в дорожній карті представлені проектами Athena і LISA. По них давно йдуть роботи, зараз розглядається питання здешевлення місій без істотного зниження наукового потенціалу. Не оминули увагою і ExoMars, якому тепер потрібен новий посадковий апарат. Ці три проекти виділені в якості пріоритетних, але також згадані теоретичні дослідження в рамках підготовки до освоєння Місяця (Terra Novae 2030+).
Ще чотири розділи підсумкових рекомендацій в найзагальніших рисах зачіпають актуальні і плановані програми лабораторних досліджень, розвиток цих лабораторій, сполучення наукової діяльності з екологічним порядком і роботу з громадськістю. В останньому пункті мають на увазі не тільки популяризацію науки, а й проекти підготовки фахівців усіх рівнів, а також навчання майбутніх кадрів починаючи з дошкільної освіти.
З боку може здатися, що вчені просто викотили деякий список подарунків, які очікують тих, хто готовий фінансувати їх діяльність. В якомусь сенсі так і є. Тільки в дорожній карті зібрані лише ті проекти, без яких подальшого просування науки буде зовсім скрутним. Попередня дорожня карта ASTRONET вийшла в 2007 році і пройшла ревізію в 2015-му. Чимала частина запропонованих в ній проектів і напрямків роботи вже втілені в життя, а деякі будують прямо зараз.