Атлантичні горбаті кити освоїли нову тактику полювання, навчившись обманювати рибу і змушувати її саму запливати їм у пащу.
Горбаті кити — одні з найбільших тварин на планеті, і харчування їм потрібен відповідне. У добу кожен кит поглинає до 2,5 тонни риби, а щоб виловити її досить, застосовує спритні мисливські хитрощі. Найбільш відома їхня тактика обплавування риб’ячих зграй за стискуваної знизу вгору спіралі. При цьому кит активно випускає повітря, оточуючи здобич цілою стіною бульбашок і змушуючи її збиватися в купу, зручну для захоплення одним ковтком.
Однак канадські біологи, стаття яких опублікована в журналі Marine Mammal Science, описують ще одну мисливську тактику горбатих китів, яку їм вдалося зафіксувати в океані на північний схід від узбережжя Ванкувера. При цьому кит орієнтується по птахам — місцевим кайрам і конюгам, — обережно підпливаючи прямо до риб’ячої зграї, яку ті атакують зверху. Піднімаючись до поверхні, кит відкриває пащу та імітує невелику водойму — її перелякані риби сприймають як відповідний притулок, у краї якого можна перечекати напад птахів. Вони самі запливають в пащу, а, як тільки здобичі збереться достатньо, кит закриває її, іноді навіть підштовхуючи «неуважних» поблизу риб грудними плавниками.
Наголошується, що вперше ученим вдалося спостерігати таку тактику в дії тільки в 2011 році. Однак з того часу її застосування зафіксовано більш ніж у 20 особин: судячи з усього, вони вчаться один в одного цього зручного і корисного прийому. І це далеко не єдиний приклад існування у китів власних форм культури — передаються через покоління динамічних форм поведінки, навичок і знань.