Люди, які знайшли притулок в кам’яних човнових сараях під час виверження вулкана Везувій, вмирали набагато повільніше тих, хто не сховався, прийнявши найжахливішу і болісну смерть. На це вказують результати останніх досліджень.
Norbert Nagel / Wikimedia Commons
Під час виверження Везувію в 79 році нашої ери, вибух не вбив відразу всіх в Геркуланумі — морському форпості Помпеї. Люди встигли сховатися в кам’яних сараях для човнів, де їх чекала більш болісна смерть: вони запікалися і задихалися протягом довгого часу.
Дослідники вивчили структуру кісток і рівень колагену в них у 152 осіб, виявлених в човнових сараях. Вчені виявили більше колагену, ніж очікували, а значить жертви не просто згоріли в спекоті Везувію. Структура їх ребер дозволяє припустити, що втікачі піддавалися впливу більш низьких температур, ніж ті, які були в момент виверження на вулицях міста. Згідно з оцінками, температура вибухової хвилі становила до 480 ° с.
R. Martyn et al / Antiquity
Результати досліджень малюють жахливу картину: жителі Геркуланума сховалися тільки для того, щоб запектися живцем, задихаючись токсичним вулканічним газом. Притулок виявився катівнею, з якої ніхто не зміг вийти, робить висновок автор дослідження антрополог Тім Томпсон з Університету Тіссайда в Мідлсбро (Англія). В основному в човнових сараях ховалися жінки і діти. Чоловіки були знайдені на узбережжі поруч, де вони спускали на воду човни, щоб поплисти з вогняного пекла.