Бріанна Лафферті, 33-річна жінка пережила клінічну смерть тривалістю вісім хвилин, внаслідок рідкісного захворювання — міоклонусної дистонії.
Це неврологічне порушення супроводжується мимовільними м’язовими скороченнями та може порушувати життєво важливі функції організму. У момент серцевої зупинки її мозкова активність повністю зникла, але вона описала досвід свідомості поза тілом. «Смерть — це ілюзія, тому що наша душа ніколи не вмирає», — стверджує Лафферті.
Згідно з її свідченням, вона «плавала над своїм тілом», а її думки формували нову реальність. «Мої думки миттєво матеріалізувалися», — згадує вона про ту фазу існування. Лафферті описала, як зустріла «вищу інтелектуальну силу», яка спостерігала за нею з «безумовною любов’ю». Відчуття спокою, відсутності болю та нове усвідомлення людської крихкості стали для неї переломним етапом.
Науковці підтверджують, що досвід близької смерті (NDE — «near-death experiences») може виникати внаслідок залишкової мозкової активності після зупинки серця. У дослідженні Нью-Йоркського університету, опублікованому в журналі Resuscitation, майже 40% пацієнтів демонстрували ознаки свідомості до години після смерті. «Ці переживання дають уявлення про реальний, але маловивчений вимір людської свідомості», — пояснює доктор Сем Парнія, керівник дослідження.
Повернення до життя було для Лафферті фізично болісним — вона наново вчилася ходити і говорити. Проте, як вона зізнається, страх смерті зник. «Те, чого я боялася, більше не мало над мною влади», — сказала вона. Її свідчення, як і наукові дані, змушують переосмислити межі життя, смерті та свідомості, ставлячи нові запитання до філософії буття.