Дослідження знахідок із поселення Ахіуд, яке датується епохою докерамічного неоліту, показали, що стародавні мешканці Леванту використовували дрібних хижаків, таких як лисиці та дикі кішки, не лише заради хутра, але й заради м’яса.
Аналіз 1244 решток тварин, знайдених на пам’ятці, виявив значну кількість кісток газелей (32% знахідок) та дрібних хижаків, серед яких звичайні лисиці становили 12%. На кістках цих тварин зафіксовано сліди термічної обробки й порізи, що свідчать про використання їх як джерела м’яса. Понад половина пошкоджень на кістках лисиць пов’язана з розчленуванням тушок, а не зі зняттям шкур.
Ці знахідки вказують на адаптацію стародавніх людей до змін у навколишньому середовищі наприкінці епіпалеоліту — початку неоліту. Через скорочення великих видів дичини, таких як олені, вони все більше орієнтувалися на дрібних копитних і хижаків. Це демонструє зміну підходів у полюванні, яка відповідала переходу до осілого способу життя та формування ранніх землеробських спільнот.
Цікаво, що сліди полювання на дрібних хижаків були знайдені і на інших пам’ятках Леванту, таких як Кебара та Айн-Маллаха, підтверджуючи широке використання ресурсів регіону в різні періоди неоліту.
Схожі новини:
- Жителі середньовічної Португалії обробили домашніх кішок заради хутра: Археологи виявили кістки кішок із порізами в середньовічних ямах в Алмаді, що свідчить про використання котячого хутра у XII-XIII століттях.
- На Алясці знайдені докази приручення вовків у плейстоцені: Археологи виявили найдавніші свідчення одомашнення собак на Аравійському півострові, де в гробниці, датованій 4200-4000 роками до н.е., знайдено останки приручених вовків або собак.