Канадські фахівці Університету Конкордія проаналізували дані сканування мозку людей, що говорять на одній або декількох мовах. Важливий нюанс: всім випробуваним раніше був поставлений діагноз хвороба Альцгеймера, або у них спостерігалися легкі когнітивні порушення.
Більш ранні роботи, сфокусовані на цій темі, працювали лише зі здоровими молодими чи дорослими людьми, на цей раз вчені звернулися до іншої групи осіб.
Дослідницька група під керівництвом професора Наталії Філіпс (Natalie Phillips) вивчала дані МРТ-сканування всього мозку у 94 осіб. 34 з них знали одну мову і мали легкі когнітивні порушення, в інших 34 учасників були такі ж порушення, але вони знали більше однієї мови.
Крім того, серед випробовуваних було 13 осіб з хворобою Альцгеймера, вони володіли однією мовою, і така ж кількість людей з тим же діагнозом, але знали більше однієї мови.
Фахівці особливо цікавилися областями, контролюючими мову та пізнавальні здібності, у фронтальній частині мозку, а також структурами медіальної скроневої частки, пов’язаної з пам’яттю. Всі ці галузі, кажуть вчені, атрофуються у людей з легкими когнітивними порушеннями і хворобою Альцгеймера.
Автори виявили, що в учасників, які володіють не однією мовою, товщина і щільність тканин в цих областях була більше в порівнянні з пацієнтами, які знають одну мову.
Виявилося, що знання другої мови може допомогти компенсувати наслідки дегенеративних розладів головного мозку. Простіше кажучи, володіння більш ніж однією мовою може уповільнити швидкість погіршення когнітивних здібностей у пацієнтів з хворобою Альцгеймера.
На думку Філіпс, висновки роботи зміцнюють ідею, що володіння кількома мовами та пов’язані з цим когнітивні та соціокультурні переваги співвідносяться з пластичністю мозку.
Результати дослідження представлені в науковому виданні Neuropsychologia.