Наші предки, що жили в Східній Африці 1,4-2,4 мільйона років тому, в основному харчувалися земляним мигдалем (чуфою). До такого висновку прийшли вчені Оксфордського університету.
Земляний мигдаль не має відношення до роду сливових і навіть не є горіхом, яким часто помилково вважають звичайний мигдаль. Чуфа – рослина з невеликими їстівними бульбами, яке культивується в деяких регіонах нашої планети і сьогодні.
Автор дослідження доктор Ґабріела Мачо визначила раціон парантропів Бойса – австралопітека з величезними корінними зубами і масивною щелепою, – вивчаючи сучасних бабуїнів в Кенії. Учені довго задавалися питанням, чому у Paranthropus boisei були такі великі щелепи, які, очевидно, призначені для вживання твердої їжі типу горіхів, а зуби, в той же час, більше підходили для м’якої їжі. Навіть ізотопний аналіз показав, що вони, ймовірно, харчувалися С4-рослинами (різновид зв’язування вуглеводів при фотосинтезі, коли CO2 пертворюється в органіку) – травами і осокою. Однак основний предмет суперечок полягав у тому, чи достатньо в такому раціоні поживних речовин для гомінідів з таким великим мозком.
Чуфа, яка є С4 – рослиною, містить достатньо вітамінів, мінералів і жирних кислот, необхідних для розвитку мозку досліджуваних австралопітеків. Крім того, їх раціон час від часу доповнювався фруктами та деякими безхребетними – наприклад, хробаками і кониками.
Також попередні аналізи показали, що зуби гомініда стикалися з абразивною їжею, яка дряпала емаль. Необроблені плоди земного мигдалю дуже абразивні. Крім того, вони багаті крохмалями, для розщеплення яких слиною австралопітекам доводилося довго жувати, що пояснює наявність масивної щелепи.
Розрахунки показали, що, завдяки такій дієті, Парантроп Бойса отримував 2000 ккал (80 % своєї денної норми) за 2,5-3 години.
Натхнення: iscience.ru