Споруда називається кяриз, або qanat, і знаходиться він у місті Гонабад, що в сучасному Ірані. Кяриз вважається одним із найвидатніших винаходів того часу! Ця водопровідна система здатна збирати воду з підземних горизонтів і транспортувати її в міста та іригаційні канали. Завдяки цьому Персія змогла існувати і розвиватися в умовах посушливого клімату.
Гідротехнічна система включає в себе основний колодязь, який отримує воду з підземного горизонту, систему тунелів, по якій вода транспортується в певне місце, і вертикальні свердловини для вентиляції вздовж всього маршруту, що також дозволяє конденсувати вологу. До всього іншого, підземний водогін значно знижує випаровування дорогоцінної вологи.
Довжина гонабадського кяриза становить 33,113 метрів, він містить 427 поглиблень для води. Спорудження побудовані з використанням знань законів фізики, геології та гідравліки, що тільки підтверджує високу ступінь розвитку персів. З 2007 року гонабадський кяриз включений в Список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Подібний метод отримання води був запозичений багатьма іншими народами і зустрічається в Марокко, Алжирі, Лівії та Афганістані. Кяриз є також в Євпаторії, що в Криму.
Слід зазначити, що гонабадська система діє до цих пір, хоч і була побудована 2700 років тому. В наші дні вона забезпечує водою приблизно 40 000 чоловік, а це дуже значна цифра.