До Землі наближається великий астероїд. При його зіткненні з планетою відбудеться жахливий вибух, пожежа, цунамі і багато інших жахів. Коротко кажучи, ми всі помремо. Але відважні герої вилітають назустріч, долають безліч більш-менш правдоподібно вигаданих сценаристами труднощів, і підривають небезпечне небесне тіло. Хеппі енд.
Цей популярний серед фантастів сюжет на практиці може зіткнутися з істотним утрудненням, «вигаданим» самою природою. У всякому разі, так вважають вчені з Університету Джона Хопкінса, які провели комп’ютерне моделювання подій, що відбуваються при зіткненні двох великих небесних тіл.
Подібна задача вже зважувалася іншою групою вчених на початку нульових років. Тоді досліджувалося зіткнення астероїда діаметром 25 кілометрів з кілометровим «побратимом». Швидкість їх зближення становила невеликі за космічними мірками 5 км/сек. Моделювання тоді показало, що більш великий астероїд при зіткненні буде повністю зруйнований, про малий і говорити нічого.
В цей раз вчені використовували ту ж ввідну: 25 км, 1 км, 5 км/с. Були змодельовані два етапи — власне момент удару і гравітаційна взаємодія осколків, яка відбувається слідом за цим, що приводить до консолідації їх частини. Перший етап займає частки секунди, другий — багато годин. Крім того, було враховано ряд дрібномасштабних подій, що відбуваються в результаті удару. Наприклад, швидкість поширення тріщин хоч і велика, але не безмежна.
На першому етапі, після зіткнення, на астероїді утворилися мільйони тріщин, частина речовини потекла як пісок, утворився кратер. На цьому етапі моделі вивчалися окремі тріщини і прогнозувалися закономірності їх поширення. Нова модель показала, що, на відміну від результатів попереднього моделювання, астероїд не роздроблений. Його центральна частина, попри пошкодження, залишилася цілою і зберегла здатність притягувати дрібні осколки. Через деякий час велика їх частина знову зібралася в єдину масу. Таким чином хеппі енд не було досягнуто.
Треба зазначити, що кілометрова «бомба», яка стикається з мішенню на п’ятикілометровій швидкості, за виділенням енергії на кілька порядків перевершує найпотужніші термоядерні заряди, створені людиною.