Білки класу сестринів допомагають підтримувати м’язи у відмінному стані не вправляючись — правда, поки тільки мишам і дрозофілам, проте учені припускають, що ймовірність аналогічного ефекту на людину досить велика.
Тварини можуть не турбуватися з приводу своєї фізичної форми
Команда дослідників з Мічиганського університету змогла ідентифікувати природне з’єднання, підвищення рівня якого у модельних тварин дозволяло їм отримувати ефект «вправи без вправи». Статтю про своє відкриття автори опублікували в журналі Nature Communications.
В роботі підкреслюється, що оскільки підвищення рівня сестрина імітує молекулярні, так і фізіологічні ефекти фізичних вправ, то, по всій видимості, саме він може бути основним чинником метаболізму фізичних вправ.
Вчені сконструювали бігову доріжку для дрозофіл. Вони порівняли результати трьох груп мушок: звичайних (контрольна група), модифікованих — зі зниженою експресією гена вироблення сестрина, а також модифікованих для підвищеного вироблення цього білка.
Контрольна група підвищувала свою витривалість за три тижні тренувань у «спортзалі». Група зі зниженим виробленням сестрина не показала гідних результатів навіть після тренувань, а от досягнення сестрин-поліпшеної групи перевищували звичайні навіть без тренувань.
Щоб краще зрозуміти механізми роботи білка, дослідники повторили дослід на мишах. Виявилось, ефекти не обмежуються зростанням витривалості: звірки з погіршеним рівнем сестрина не отримували такого ж збільшення аеробних можливостей, дихання і спалювання жиру, які зазвичай пов’язані з фізичними вправами.
Пов’язане дослідження, теж проведене на мишах, серед авторів якого були деякі члени цієї команди вчених, показало ще одне важливе в перспективі властивість білка. Надекспресія сестрина здатна покращувати стан при атрофії м’язів. Це відкриває перспективи його використання при лікуванні різних станів, пов’язаних з травмами або погіршенням роботи м’язів. Один з перспективних напрямів — геріатричний: така лікарська підтримка могла б дуже допомогти м’язам літніх людей, не піддаючи при цьому ризику травм.
На сьогодні до підтвердження аналогічного ефекту на людях ще далеко, однак більш ранні роботи пов’язували тренування в тому числі з виробленням більшої кількості сестрина, що відкриває шляхи до нових досліджень. Враховуючи, що подібний ефект спостерігався у настільки різних груп тварин, як мушки і миші, вчені будують оптимістичні прогнози.
Натхнення: naked-science.ru