У планети LHS 3844b з’явився особливий статус: це перша планета за межами нашої Сонячної системи, де, на думку астрономів, можуть зустрічатися докази тектонічної активності.
Нова теорія заснована на наборі просунутих моделей, сформованих завдяки спостереженням за кам’янистою планетою, яка лише трохи крупніше Землі. Що важливо для даного дослідження, схоже, що у даної екзопланети немає атмосфери.
В результаті половина LHS 3844b постійно знаходиться під впливом сонця, а тому нагрівається приблизно до 800 градусів за Цельсієм в денний час і остигає до – 250 градусів вночі. «Ми подумали, що подібний різкий контраст температур може вплинути на рух речовини всередині планети», – розповів астроном Тобіас Маєр з Бернського університету у Швейцарії.
Грунтуючись на спостереженнях за фазовою кривою яскравості й перепадами температур планети, а також на комп’ютерних моделях, що імітують різні можливі тектонічні матеріали і джерела тепла, Маєр і його колеги прийшли до висновку, що в масштабах півкулі планети існує якийсь потік підповерхневої речовини – тобто тектонічна активність.
Більшість експериментів, проведених дослідниками, показали, що на одній стороні планети тече тільки висхідний потік, а на іншій – тільки спадний, однак в деяких сценаріях все було навпаки. Ця дивовижна обставина, яка мало відповідає тектонічному руху на Землі.
«Виходячи з того, до чого ми звикли на Землі, можна очікувати, що матеріал на спекотній денній стороні буде легшим і, отже, буде текти вгору, і навпаки», – говорить геофізик Ден Бауер з Бернського університету.
Основна причина полягає в зміні температури матеріалу мантії в міру її руху, коли більш холодна порода стає більш жорсткою і менш рухомою, а тепліша порода стає набагато більш рідкою в міру нагрівання. Вчені говорять, що зсув поверхні й матеріалу може привести до неймовірної тектонічної активності. «На якій би стороні планети не текла речовина, можна очікувати на ній досить інтенсивні вулканічні реакції», – впевнений Бауер.
В результаті вчені припускають, що одна півкуля LHS 3844b могла бути покрита вулканами, а на іншій стороні вулканічна активність майже не виявлялася – все через сильний температурний контраст самої планети.
Подібна поведінка вулканів якоюсь мірою відповідає тому, що ми бачимо на Землі, але тільки в певних місцях, таких як Гаваї та Ісландія. У більш загальному масштабі тектонічний рух, пропонований цими моделями, не схоже ні на що в нашій Сонячній системі.
У міру появи більш потужних космічних телескопів і поліпшення нашого розуміння екзопланет у дослідників з’явиться можливість підтвердити, що відбувається на поверхні LHS 3844b – і чи дійсно вона наполовину покрита вулканами. Не виключено, що це лише початок, і в майбутньому ми виявимо в космосі куди більш дивні світи.
Натхнення: www.popmech.ru