Життя в місті з сильно забрудненою атмосферою помітно позначається на стані лімфатичних вузлів в легенях. Вони заповнюються частинками пилу і сажі, чорніють і гірше справляються із захистом організму.
Повітря над Тайванем / ©CSLmedia Productions
У тілі людини є кілька сотень лімфатичних вузлів, які відіграють найважливішу роль у захисті організму від раку та інфекцій. Там фільтрується лімфа, розпізнаються чужорідні антигени, зберігається імунна пам’ять, розвиваються клітини-лімфоцити і так далі. У нормі лімфовузли мають бежево-рожевий колір. Однак у людей, які роками вдихають забруднене повітря, вони стають чорними, немов легені закоренілого курця. Це продемонстрували вчені з Колумбійського університету, стаття яких опублікована в журналі Nature Medicine.
Донна Фарбер (Donna Farber) і її колеги досліджували лімфатичні вузли у 84 недавно померлих жителів США у віці від 11 до 93 років — як курців, так і некурящих. В процесі роботи вони помітили, що з віком колір лімфатичних вузлів змінюється. У підлітків і юнаків вони ще зберігають бежево-рожевий відтінок. Однак у людей старше 30 років лімфовузли стають все більш чорними і до 60 років вже нагадують крихітні шматочки вугілля.
Лімфовузли шести некурящих осіб різного віку / ©Donna Farber, Columbia University Irving Medical Center
Автори виявили, що такі метаморфози переживають лише лімфовузли, розташовані в легенях. Ті, що знаходяться в шлунково-кишковому тракті та інших частинах організму, можуть залишатися нормального кольору до старості. Саме це, на думку вчених, вказує на причину почорніння: забруднення повітря, що насичують легені величезною кількістю пилу і сажі. Таку гіпотезу підтвердив гістологічний аналіз чорних лімфовузлів. Під мікроскопом в них вдалося розглянути частинки, які проникли і в міжклітинний простір і навіть всередину клітин.
Особливо багато забруднень накопичується в макрофагах – імунних клітинах, які активно поглинають і перетравлюють бактерії, залишки мертвих клітин і чужорідні частинки, що потрапили в тіло. За словами вчених, макрофаги буквально “задихаються” під вантажем такої кількості пилу і сажі і втрачають здатність виконувати свої звичайні функції. Все це різко знижує здатність організму чинити опір інфекціям, особливо тим, що передаються повітряно-крапельним шляхом.