Група вчених на чолі з Матіасом Н. Ларрутуро, дослідником космічних польотів в університеті Макгілла, розглянули можливість використання динамічних плаваючих вітрил для приведення в рух космічного корабля.
Вони черпали натхнення з маневрів, які практикують морські птахи та пілоти радіокерованих планерів. Їх експеримент показав, що літальний апарат, що взаємодіє з двома різними типами вітру, може витягувати енергію з їх руху. Так космічний апарат може розганятися до швидкостей, які перевищують швидкість вітру.
Вчені вивчають динамічне паріння – летючі траєкторії підйому, які “стрибають” між різними швидкостями вітру. Це схоже на те, як м’яч для пінг-понгу відскакує туди-сюди між двома поїздами, що наближаються.
При динамічному парінні, транспортний засіб, що створює підйомну силу, виконує маневр, який використовує різницю у швидкості вітру між двома різними областями повітря
Поки в концепції дослідників не використовується реактивна маса на борту.
Згідно з концепцією вчених, корабель має магнітогідродинамічне крило, яке не матиме відчутної структури. Замість цього, у нього будуть магнітні поля, які будуть працювати як крило птаха.
Його планують виготовити з використанням антени плазмової хвилі, яка складається з двох плазмових магнітів. Поле, створюване ними, буде взаємодіяти з потоками сонячного вітру в різних напрямках, створюючи тим самим підйомну силу.